Один з найкращих прикладів архітектурного стилю українського бароко. Прилягає з півночі до будинку друкарні, складається з кількох частин. Найдавніша частина – центральна – збудована наприкінці XVII ст. До неї невдовзі прибудовується південне крило, де розміщувалися монастирська хлібопекарня та проскурпя. У 1721-27 з півночі будується книгарня. Після пожежі С.Д. Ковнір відбудовує споруди, об’єднавши їх у єдиний витягнутий двоповерховий корпус, прибудовує тамбур. Західний фасад прикрашений пілястрами, прямокутними й арочними нішами. Увінчаний вишуканими фігурними фронтонами, які відрізняються один від одного своїми формами й складністю окреслення (крім двох, що стоять на кіпцях корпусу). У роки Другої світової війни був пошкоджений. Реставрацію завершено 1963 (архітектор Маріоніла Говденко). В ньому розміщено Музей історичних коштовностей України.