Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Мистецькі авангардистські групи

Мистецькі  авангардистські групи

У роки, що передували Першій світовій війні, в Європі, в тому числі і Києві, виникають різні мистецькі авангардистські групи, наприклад. "Кольцо" (1914), пов’язане з київським художньо-мистецьким журналом "В мире искусств", який виходив з 1907. Видавалися й інші мистецькі журнали — "Искусство и печатное дело", "Искусство. Живопись. Графика. Художественная печать", сатиричний журнал "Шершень" та ін.

З Києвом пов’язано початок творчого шляху таких митців XX ст., як живописці В. Кандинський і К. Малевич та скульптор О. Архипенко, творчість яких відкрила нову течію в світовому мистецтві — авангардизм. До цього ж напрямку відносяться твори таких тоді молодих митців, як О. Екстер та П. Холодного, а також "батька" українсько-російського футу-ризмуд. Бурлюка, який на початку 1908 познайомився з О. Екстер у Москві і в тому ж році з нею та іншими київськими митцями авангардистського напрямку влаштував першу в Україні виставку лівих художників "Звено".

З київським колом митців у ті роки були органічно пов’язані брати В. та Ф. Кричовські. Це стосується і творців самобутнього українського монументального живопису — М. Бойчука та графіки — Ю. Нар-бута. Восени 1917 вони з О. Мурашкоч та іншими митцями створили Українську академію мистецтв.

У перші роки XX ст. в архітектурі Києва поширюється стиль модерн, в якому були збудовані "Гіппо-палас" (цирк) на вул.  Миколаївській (Городецького), будівля клініки П. Качковського по вул. Малій Володимирській (О. Гончара). 33 (1907) з скульптурами левів. Окреме місце в розвитку київської архітектури займає творчість В. Городецького, який став найяскравішим представником київського модерну. Серед його робіт кінця XIX ст. особливою популярністю користувалися павільйони Сільськогосподарської та промислової він танки 1897 на Черепаховій горі, корпус и Південно-російського машинобудівного заводу по вул. Жилянській, мебельний магазин І. Кімера по вул.

Миколаївській, 13, доходні будинки по Великій Васильківській, 25, Гоголівській, 27, Міського музею по вул. Олександрівській (Грушевського), 6 у вигляді давньогрецького храму дорійського ордену, караїмської кенаси по вул Великій Підвальній (Ярославів Вал), 7. У 1898-1909 за його проектом створюється витриманий у формах пізньої готики костьол св. Миколая по вул. Великій Васильківській, 75. Особливою оригінальністю відзначається його власний будинок (Банківська, 10), відомий серед киян, як "Будинок з хімерами" (1902-1903).

/>

Комментарии запрещены.