Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Мистецькі авангардистські групи

Мистецькі  авангардистські групи

У роки, що передували Першій світовій війні, в Європі, в тому числі і Києві, виникають різні мистецькі авангардистські групи, наприклад. "Кольцо" (1914), пов’язане з київським художньо-мистецьким журналом "В мире искусств", який виходив з 1907. Видавалися й інші мистецькі журнали — "Искусство и печатное дело", "Искусство. Живопись. Графика. Художественная печать", сатиричний журнал "Шершень" та ін.

З Києвом пов’язано початок творчого шляху таких митців XX ст., як живописці В. Кандинський і К. Малевич та скульптор О. Архипенко, творчість яких відкрила нову течію в світовому мистецтві — авангардизм. До цього ж напрямку відносяться твори таких тоді молодих митців, як О. Екстер та П. Холодного, а також "батька" українсько-російського футу-ризмуд. Бурлюка, який на початку 1908 познайомився з О. Екстер у Москві і в тому ж році з нею та іншими київськими митцями авангардистського напрямку влаштував першу в Україні виставку лівих художників "Звено".

З київським колом митців у ті роки були органічно пов’язані брати В. та Ф. Кричовські. Це стосується і творців самобутнього українського монументального живопису — М. Бойчука та графіки — Ю. Нар-бута. Восени 1917 вони з О. Мурашкоч та іншими митцями створили Українську академію мистецтв.

У перші роки XX ст. в архітектурі Києва поширюється стиль модерн, в якому були збудовані "Гіппо-палас" (цирк) на вул.  Миколаївській (Городецького), будівля клініки П. Качковського по вул. Малій Володимирській (О. Гончара). 33 (1907) з скульптурами левів. Окреме місце в розвитку київської архітектури займає творчість В. Городецького, який став найяскравішим представником київського модерну. Серед його робіт кінця XIX ст. особливою популярністю користувалися павільйони Сільськогосподарської та промислової він танки 1897 на Черепаховій горі, корпус и Південно-російського машинобудівного заводу по вул. Жилянській, мебельний магазин І. Кімера по вул.

Миколаївській, 13, доходні будинки по Великій Васильківській, 25, Гоголівській, 27, Міського музею по вул. Олександрівській (Грушевського), 6 у вигляді давньогрецького храму дорійського ордену, караїмської кенаси по вул Великій Підвальній (Ярославів Вал), 7. У 1898-1909 за його проектом створюється витриманий у формах пізньої готики костьол св. Миколая по вул. Великій Васильківській, 75. Особливою оригінальністю відзначається його власний будинок (Банківська, 10), відомий серед киян, як "Будинок з хімерами" (1902-1903).

/>

Комментарии запрещены.