Проходить вздовж берега Дніпра від Поштової площі до Турівської вул. (далі її напрямок продовжує Набережно-Лугова вул.). Оформилася як вулиця за розплануванням Подолу після пожежі 1811. Спершу йменувалася Набережною, сучасна назва – з 70-х pp. XIX ст. (від Хрещатицького струмка, біля якого, за переказом, відбувалося хрещення киян).
На значному відрізку вулиця забудована тільки з непарного боку (протилежний бік займали причальні споруди). Садиба № 25/2 становила погост Іллінської церкви (безпосередньо на червоній лінії вулиці містяться колишні церковні крамниці, 1862-76). Будинок № 27 – колишня бурса Київської академії (спершу одноповерхова, архітектор І.Г. Григорович-Барський, 1778; в 1811 за проектом А.І. Меленського надбудовано другий поверх і реконструйовано в стилі класицизму), Бурса була собою гуртожитком Київської академії, тут жив, зокрема, український літератор П.П. Гулак-Артемовський. З кінця 10-х pp. XIX ст. до 1901 тут містилося духовне училище з житловими приміщеннями та домовим храмом. У цьому будинку мешкав композитор і співак С.С. Гулак-Артемовський (встановлено пам’ятний знак, скульптор Г.Н. Кальченко), нині – один з корпусів Національного університету "Киево-Могилянська академія".
Кілька садиб вздовж вулиці було зайнято промисловими підприємствами, чия продукція транспортувалася річкою. Так, в будинку № 1 діяв паровий млин фірми "Лазар Бродський". Ряд корпусів млина згорів 1920, існуючий будинок – колишня дизель-моторна станція (архітектор О.М. Вербицький, 1912-13, новий чільний фасад оформлено у 30-і pp. XX ст.). В 1951-53 на парному боці вулиці зведено великий елеватор (архітектор В.М. Голштейн).
В 1935-38 берегову ділянку частини Набережного шосе й Н.-Х.в. до вул. Ігорівської реконструйовано, влаштовано гранітне обличкування, систему сходів до води (архітектори В.О. Осьмакта ін.). У 70-х pp. XX ст. гранітну набережну подовжено вздовж напрямку вулиці, утворено прогулянкову зону понад річкою. На набережній, на початку II.-X. в. встановлено пам’ятник морякам Дніпровської військової флотилії, які відзначилися в період Громадянської та Великої Вітчизняної війн (скульптори М.К. Вронський, О.П. Скобликов, архітектор І.С. Ланько, 1979). У 2004 безпосередньо біля набережної, на спеціальній основі у воді споруджено невелику церкву св. Миколая (архітектори Ю.Г. Ло-сицький, О. Мирошниченко).