Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Національний банк України

Національний  банк України

Головна фінансова установа держави. Розміщується в одному з найкрасивіших будинків Києва по Інститутській вулиці, 9а. З кінця XVIII ст. у Києві діяв громадський банк. У ЗО-40-х pp. XIX ст. значну роль на контрактових ярмарках міста відігравали єврейські фінансисти, головним чином, бердичівські банкіри. Щоб підірвати вплив польського шляхетства і єврейського купецтва та надати перевагу російським підприємцям, 1836 за наказом Миколи І "Бердичівську фінансову контору", яка діяла від Варшавського банку, закрито, що негативно вплинуло на ділове життя Києва. Натомість 1839 в місті відкрито контору Петербурзького комерційного банку, вкладниками в якому були здебільшого купці, але кредити отримували передусім поміщики. У 1860 цей комерційний банк перетворено на Державний банк і його міська філія набула статусу Київського відділення Державного банку, яке видавало позики під заставу товарів. До зведення власного будинку воно містилося у садибі № 9 по вул. Інститутській.

Сучасний будинок Національного банку зводився в два етапи. На конкурсі його проектів 1900 переміг проект архітектора О.В. Кобелєва з фасадом, розробленим архітектором О.М. Вербицьким. За цим проектом у 1902-1905 за участю скульпторів Е. Сала та Ф. Соколова у венеціанському стилі з використанням елементів романського стилю і готики та прийомів стилю модерн (бетонні екзотичні скульптури тощо) створено двоповерхову споруду. З перенесенням столиці УРСР до Києва 1934 виникла потреба збільшити будинок, і того ж року за проектом О.В. Кобелєва та В.М. Рикова надбудовано третій та четвертий поверхи у тому ж еклектичному стилі. Від такої надбудови споруда виграла не тільки функціонально, а й естетично. Вражає не тільки її вишуканий інтер’єр, а й внутрішній вигляд і нетиповими для установ подібного плану переходами, місточками тощо.

/>

Комментарии запрещены.