(Вул. Тимирязівська, 1). Створений 1935 як підрозділ Ін-ту ботаніки НАН України. Тоді ж постановою уряду України та рішенням Київради для будівництва нового Ботанічного саду на мальовничих печерських пагорбах виділено ділянку землі в 117 га, яку планувалося освоїти протягом 10-12 років. До 1941 на цій території зібрано бл. 1050 і видів рослин під відкритим І небом та 1000 оранжерейних І рослин. Але під час окупації Києва 1941-43 німецько-фашистськими військами зберегти їх майже не вдалося. Будівництво Ботанічного саду відновилося вже в березні 1944, а в липні він став самостійною установою в системі Академії наук України. Будівництво очолив М.М. Гришко. Під його керівництвом було розроблено науковий план будівництва саду, проведено основні роботи з планування території, збору колекції та формування ландшафтів. Повоєнним поколінням працівників саду створено унікальні за складом його колекції, і в травні 1964 він був відкритий для відвідувачів. З середини 60-х pp. XX ст. розширились і поглибились наукові дослідження, і в 1967 Ботанічному саду надано статус науково-дослідного інституту. Протягом майже чверті століття його очолював відомий вчений акад. НАН України A.M. Гродзинський, який започаткував низку нових наукових напрямків в діяльності саду і розпочав фундаментальні дослідження з хімічної взаємодії рослин – алелопатії.
Нині на площі в 130,2 га розміщено понад 10 тис. видів, форм і сортів рослин з різних регіонів Землі. За розміром території, багатством та розмаїттям колекцій, вишуканістю їх розміщення, а також рівнем наукових досліджень він посідає провідне місце серед ботанічних садів Європи і світу. Сад координує наукову діяльність ботанічних садів і дендропарків України, розробляє наукові засади та проекти будівництва нових ботанічних садів, проводить значну природоохоронну, просвітницьку та виховну роботу з формування екологічного світогляду людини. В структурі Ботанічного саду – 9 наукових відділів, в яких здійснюються дослідження, що стосуються інтродукції та акліматизації рослин, збереження генофонду ендемічних, рідкісних і зникаючих видів, селекції квітниково-декоративних, плодових, овочевих і кормових культур, біотехнології тропічних і субтропічних рослин, медичної ботаніки, фітодизайну, хімічної взаємодії рослин, дендрології та паркознавства.
Рослини окремих географічних зон України та країн СНД розташовано на ботанічно-географічних ділянках. Експозиції "Ліси рівнинної частини України", "Карпати", "Крим", "Степи України", "Кавказ", "Середня Азія", "Алтай та Західний Сибір", "Далекий Схід" не тільки дають уяву про рослинний світ названих регіонів, а й відтворюють типові пейзажі і навіть рельєф. Види, занесені до Червоної книги України, зростають на ділянці "Рідкісні рослини флори України". В дендрарії зібрано унікальну колекцію дерев, кущів та ліан – бл. 1 тис. видів, різновидів і форм. Гаї беріз, дубів, горіхів, лип, кленів, бобових рослин, розоцвітих і хвойних вражають своєю вишуканістю та чарівністю. В травні приваблює відвідувачів найбільший в Україні сад бузку (21 вид, 2 різновиди, 3 гібриди, 75 сортів), а з другої половини квітня вражає своєю красою та рясним квітуванням моносад листопадних магнолій (10 видів, 2 гібриди, 10 форм). Влітку красою та вишуканим ароматом приваблює відвідувачів "Розарій", де зібрано колекцію сортів троянд та їх диких родичів – шипшин.
Велике практичне значення мають колекції рослин, які використовуються людиною. Так, у відділі акліматизації плодових рослин створено 52 нових сорти абрикоса, айви, актинідії, аличі, кизилу, персика та хеномелеса, у відділі нових культур – понад 40 сортів кормових, овочевих і пряно-смакових рослин, які впроваджено у виробництво на площі 1,5 млн гектарів не тільки в Україні, а й у Росії, Казахстані, Китаї, Чехії. У відділі медичної ботаніки розробляються раціональні методи експлуатації природних ресурсів лікарських рослин, переробки сировини, створюються нові рослинні препарати для лікування серцево-судинних і нервових захворювань. Колекційний фонд лікарських рослин налічує 278 видів. У відділі квітниково-декоративних рослин зберігається велика колекція рослин відкритого ґрунту – понад 3,5 тис. видів і сортів. Науковці відділу успішно займаються селекційною роботою. Вони створили більше 100 нових оригінальних сортів квіткових рослин, зокрема жоржин, півонії, хризантем, гладіолусів, однорічних айстр тощо. В оранжереях зібрано унікальні колекції тропічних і субтропічних рослин (бл. З тис. видів, форм, сортів і гібридів), гордістю їх є колекції ароїдних, бромелієвих, бегонієвих, лілійних, вересових та сукулентів, а колекція орхідей перевищує 600 видів, форм, сортів і гібридів, У 1980 орхідеї з колекцій ботанічного саду побували в космосі на борту орбітальної станції "Салют-6". Відділ благоустрою проводить роботи з озеленення та благоустрою територій промислових підприємств, котеджів та офісів. У грудні 1991 Ботанічному саду присвоєно ім’я МЛ4. Гришко, а в жовтні 1999 – статус Національного.
Національний будинок органної та камерної музики
(Вул. Велика Васильківська, 75). Розташований з лютого 1981 в перебудованому під концертний зал приміщенні колишнього Миколаївського костьолу. Споруду костьолу завершено 1909 за конкурсним проектом архітектора СВ. Валовського. Розробка проекту та будівництво здійснювались під керівництвом В.В. Городецького. Будівництво тривало протягом 1899-1909. При будівництві костьолу В.В. Городецький застосував новий тоді матеріал – залізобетон. Миколаївський костьол – одна з найцікавіших споруд архітектури початку XX ст., збудований в стилізованих готичних формах з високими стрільчастими шпилями, вирізняється стрункими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури.
Після 1917 костьол закрили, в 30-ті роки використовували як складське приміщення, пізніше – під архів. Під час Великої Вітчизняної війни споруду було значно зруйновано. В грудні 1978 прийнято рішення про створення у Києві Республіканського будинку органної музики та переобладнання для його концертного залу приміщення колишнього Миколаївського костьолу.
Водночас з реставрацією (автор проекту О. Граужис) проводилась і часткова реконструкція (автор проекту І. Тукалевський). Особлива увага приділялась естетичному оформленню та створенню комфортних умов залу. Для оформлення інтер’єрів в Прибалтиці виготовлено кольорові вітражі, на Львівській меблевій фабриці – м’які стилізовані меблі, в Киверцях Івано-Франківської області – високоякісний паркет. Спеціально для концертного залу майстрами фірми "Річер-Клосс" (м. Крнов, Чехія) було сконструйовано великий концертний орган. При конструюванні органу майстри намагалися наблизити його зовнішній вигляд до архітектурного стилю костьолу, що об’єднало б унікальну архітектуру з унікальним інструментом.
Орган має 55 регістрів, розподілених по трьох мануальних та педальній клавіатурах, 3960 труб різних розмірів (від 13 мм до 6 м), виготовлених з металу та цінних порід дерева (чорного та червоного). Програмне управління дозволяє повною мірою використовувати всю темброву палітру інструмента. Широкі можливості органа сприяють виконанню музики різних стилів і напрямків, в т.ч. твори сучасних композиторів. У 1985 для концертного залу придбано клавесин роботи майстра Марка де Корне фірми "Цуккерман", що спеціалізується на виготовленні інструментів у старовинних традиціях. Цей інструмент не є точною копією концертного старовинного інструмента, проте передає найхарактерніші риси конструкції та декору клавесинів XVII-XVIII ст.
В 1982 поряд з концертами у великому органному залі з’явилась нова форма концертної діяльності – у фойє, що має своєрідний інтер’єр і чудову акустику, проводились концерти "Музичної вітальні", де слухачі та виконавці мали можливість безпосереднього спілкування. Проте цю форму концертної діяльності було припинено у 1992 через початок проведення служб Римсько-католицькою парафією Житомирської Дієцезії.
Багато зусиль для створення головного органного залу України доклав відомий український органіст A.M. Котляревський, який був першим художнім керівником Будинку протягом багатьох років. Він виховав тут велику плеяду талановитих органістів. Якщо в перших концертних сезонах творчий штат налічував чотирьох органістів та одну співачку, то нині тут працюють провідні виконавці та творчі колективи України: народні артистки України О. Басистюк (сопрано), Н. Свириденко (клавесин), заслужені артисти України В. Кошуба, І. Калиновська (орган), І. Кучер, А. Нужа (віолончель), І. Борко, В. Тутченко (тенор) та ін.; ансамбль класичної музики ім. Б.М. Лятошинсь-кого, камерний ансамбль "Київ", квартет ім. М.В. Лисенка, брасс-квінтет "Україна" та ін.
За роки існування на сцені Будинку виступали видатні вітчизняні та зарубіжні виконавці – І. Архинова, М. Бієшу, Л. Дігріс, В. Стамболцян, Г. Гродберг, Є. Лисицина, О. Янченко, Б. Хесфорд, Р. Різзато, Дж. Марчелло та ін. Починаючи з 1992, в Будинку проводяться міжнародні фестивалі органної та камерної музики, в яких беруть участь провідні виконавці з різних країн світу. В 1998 Будинку органної та камерної музики України надано статус національного.