Паркова дорога

Паркова  дорога

З’єднує Петрівську алею та Дніпровський узвіз. Траса вулиці формувалася поступово. В другій половині XIX ст. попід схилом біля Маріїнського парку утворилася невелика Козловська вул. (назва від прізвища місцевих домовласників), яка прилучалася до узвозу від Миколаївської брами. Після прокладання в 1910-12 між нинішніми Хрещатим парком та Міським садом Петрівської алеї було намічено її сполучення з Козловською вул. У другій половині 40-х pp. XX ст. вулицю розширено, упорядковано, продовжено до Дніпровською узвозу і 1949 присвоєно існуючу назву, вона стала головною трасою нового комплексу Центрального парку культури й відпочинку. Уздовж було влаштовано ресторани, кав’ярні, атракціони, спортивні майданчики. На основі колишньої підпірної стіни Нової фортеці споруджено відкритий кіноконцертний глядацький зал з естрадою – Зелений театр (архітектори О.В. Власов, 0.1. Заваров, 1949; пізніше зазнавав реконструкцій).

П.д. зроблено проїжджою, нижче і паралельно їй прокладено пішохідну Фестивальну алею. З історичних споруд збереглися будівлі № 3/5 – колишня благодійна лікарня для хронічно хворих дітей, заснована за сприяння дружини керуючого удільним округом CO. Лихарєвої та за матеріальної підтримки цукро-заводчика Л.І. Бродського (архітектори N4.1". Артинов, А.Б. Мінкус, 1903-1904; нині комерційний заклад). Біля дороги, в парку Аскольдова могила, на терені літописного Угорського урочища, встановлено пам’ятний знак на згадку про перебування тут угрів (архітектор Я.Я. Віг, 1997).