Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Покровська церква на Пріорці

Покровська  церква на Пріорці

(Вул. Мостицька, 12) — парафіяльний храм місцевості Пріорка. Ще у 1722 тут споруджено дерев’яну церкву святих Георгія і Дмитрія, 1795 нову — дерев’яну, трибанну, яка в першій половині XIX ст. змінила назву на Покровську. В 1803 споруджено окрему дерев’яну дзвіницю з шатровим завершенням. Стара Покровська церква існувала до початку XX ст. (нині на її місці встановлено пам’ятну капличку). Наприкінці її існування богослужіння тимчасово відбувалися у теплій церкві св. Миколи у першому ярусі дзвіниці. У 1899 єпархіальний архітектор Є. Єрмаков склав проект нової цегляної церкви на Пріорці, закладка відбулася 1902, освячення — у вересні 1906. Керував будівельними роботами архітектор М. Казанський. Головний об’єм храму в плані близький до квадратного, увінчаний потужною цибулястою центральною банею та чотирма невеликими наріжними банями. Оздоблення фасадів виконано у псевдо-російському стилі, з застосуванням лиштви й кокошників.

За радянської доби у храмі деякий час співіснували парафії Української автокефальної православної церкви та традиційної "старослов’янської" громади, але наприкінці 20-х pp. XX ст. церква повністю повернулася до "старослов’янської" парафії. В жовтні 1938 церкву закрили, а приміщення почали використовувати як склад. На початку нацистської окупації Покровський храм було відкрито, споруджено новий іконостас. Частину ікон для нього виконав художник І. Їжакевич. Відтоді церква є постійно діючою, нині належить Українській православній церкві Московського патріархату. Протягом тривалого часу храм, стоячи на пагорбі, домінував над оточенням, проте розбудова у 80-х pp. XX ст. Мостицького житлового масиву зменшила вплив церкви на формування ландшафту. Частково зберігся храмовий цвинтар, на якому нині впорядковуються старі поховання.

/>

Комментарии запрещены.