Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Покровська церква на Пріорці

Покровська  церква на Пріорці

(Вул. Мостицька, 12) — парафіяльний храм місцевості Пріорка. Ще у 1722 тут споруджено дерев’яну церкву святих Георгія і Дмитрія, 1795 нову — дерев’яну, трибанну, яка в першій половині XIX ст. змінила назву на Покровську. В 1803 споруджено окрему дерев’яну дзвіницю з шатровим завершенням. Стара Покровська церква існувала до початку XX ст. (нині на її місці встановлено пам’ятну капличку). Наприкінці її існування богослужіння тимчасово відбувалися у теплій церкві св. Миколи у першому ярусі дзвіниці. У 1899 єпархіальний архітектор Є. Єрмаков склав проект нової цегляної церкви на Пріорці, закладка відбулася 1902, освячення — у вересні 1906. Керував будівельними роботами архітектор М. Казанський. Головний об’єм храму в плані близький до квадратного, увінчаний потужною цибулястою центральною банею та чотирма невеликими наріжними банями. Оздоблення фасадів виконано у псевдо-російському стилі, з застосуванням лиштви й кокошників.

За радянської доби у храмі деякий час співіснували парафії Української автокефальної православної церкви та традиційної "старослов’янської" громади, але наприкінці 20-х pp. XX ст. церква повністю повернулася до "старослов’янської" парафії. В жовтні 1938 церкву закрили, а приміщення почали використовувати як склад. На початку нацистської окупації Покровський храм було відкрито, споруджено новий іконостас. Частину ікон для нього виконав художник І. Їжакевич. Відтоді церква є постійно діючою, нині належить Українській православній церкві Московського патріархату. Протягом тривалого часу храм, стоячи на пагорбі, домінував над оточенням, проте розбудова у 80-х pp. XX ст. Мостицького житлового масиву зменшила вплив церкви на формування ландшафту. Частково зберігся храмовий цвинтар, на якому нині впорядковуються старі поховання.

/>

Комментарии запрещены.