Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Примиренське ставлення до націоналізму

Примиренське  ставлення до націоналізму

В цілому кількість заарештованих у той час за політичними звинуваченнями перевищила 100 і невдовзі майже 90 з них отримали здебільшого по 7 років таборів та 5 років заслання. За таких умов першого секретаря ЦК КПУ П.Ю. Шелеста було звинувачено у примиренському ставленні до націоналізму й усунено з посади. Його місце зайняв В.В. Щербицький. Обшуки, арешти, політично мотивовані звільнення з роботи тривали. Так, 17 січня 1974 стався обшук на квартирі відомого дисидентськи налаштованого київського письменника В.П. Некрасова, у вересні того ж року він був змушений залишити СРСР.

Між тим 1 серпня 1975 у Гельсінки підписано заключний акт Загальноєвропейської наради з питань безпеки та співробітництва у Європі. Йдучи на поступки Заходу, радянська сторона забов’язалася дотримуватися визнаних міжнародним співтовариством прав людини. Це надало другого дихання дисидентському руху в СРСР, зокрема в Києві. В травні 1976 в Москві за ініціативою АД. Сахарова і ІО.Ф. Орлова створено групу з нагляду за виконанням рішень Гельсінської наради (Гельсінська група). Пов’язану з московською групу сприяння виконанню Гельсінських угод засновано і в Києві 9 листопада 1976. Очолив її відомий письменник М. Руденко, до складу ввійшли письменник-фантаст О. Бердник, генерал П. Григоренко, Л, Лук’яненко, О. Мешко, О. Тихий та ін. Репресії проти них розпочалися негайно. В лютому 1977 заарештовано М. Руденка, а невдовзі і переважну більшість інших членів Української Гельсінської спілки. Після винесення вироку поетесі І. Ратушинській у 1982 дисидентський рух стає у Києві малопомітним: майже всі його активісти опинилися за гратами.

10 листопада 1982 помер Л.І. Брежнєв. Його спадкоємцем па посаді генерального секретаря ЦК КПРС став колишній шеф КДБ Ю.В. Андропов, який сам пішов з життя 9 лютого 1984. Смерть його спадкоємця К.У. Черненка припала на 10 березня 1985. Його змінив М.С. Горбачов, який висунув гасло "перебудови".

/>

Комментарии запрещены.