Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Розпад Австро-Угорщини і капітуляція Німеччини

Розпад  Австро-Угорщини і капітуляція Німеччини

В складній політичній грі, що розгорнулася в Києві протягом жовтня 1918 гетьман та помірковані сили в Національному союзі, передусім соціалісти-федералісти, при активному сприянні німецької сторони прагнули примирення й зближення, а національно-соціалістичні радикали з Національного союзу готували збройне повстання. Основною силою, на яку розраховували останні, був полк січових стрільців, що складався з галичан і стояв у Білій Церкві. Вони також досягли домовленості з радянським представництвом у Києві (очолюваним X. Раковським і Д. Мануїльським), про допомогу з боку більшовиків, які саме в цей час планували другу агресію проти України і розраховували на повстання українських лівих радикалів проти гетьмана для полегшення виконання цієї справи.

Ситуація в першій половини листопада 1918, зокрема розпад Австро-Угорщини і капітуляція Німеччини, сприяла швидкому розгортанню подій. 13 листопада в Києві відбулося таємне засідання національно-соціалістичних партій. Помірковані соціалісти-федералісти (представники яких були на той час в уряді) та трудовики відмовилися від участі в повстанні, вважаючи, що воно тільки призведе до анархії в Україні та відкриє шлях більшовикам. Але радикали з соціал-демократів, соціалістів-революціонерів і соціалістів-самостійників висловилися за збройну боротьбу й обрали для керівництва повстанням Директорію в складі В.К. Винниченка (голова), С. Петлюри, Ф. Швеця, А. Макаренка та П. Андрієвського. 14 листопада члени Директорії вже були в Білій Церкві.

/>

Комментарии запрещены.