Одна з центральних вулиць Києва, що простягається від Толстого Льва площі до вул. Солом’янської. Запроектована у 1846, забудовуватися почала у 50-х pp. XIX ст. Спочатку мала назву Шулявської, оскільки вела до передмістя Києва – Шулявки, 1891 перейменована на Караваєвську, на честь професора університету В.О. Караваева, Основну забудову перших двох кварталів (від площі Льва Толстого) здійснено наприкінці XIX – на початку XX ст. Історичне значення має будинок № 5, в якому містилася редакція впливової газети правої орієнтації "Киевлянин", що виходила в 1864-1919 (з перервою січень 1918 – серпень 1919). У 1949-64 в цьому будинку мешкав відомий диригент і композитор Г.Г, Верьовка, 1948-63 – хоровий диригент О.Н. Сорока. Будинок № 7/2 – особняк О.М, Терещенка, з 1971 в ньому міститься Республіканська наукова медична бібліотека. Поруч з ним (№ 9) знаходиться будинок, в якому мешкали родичі великого російського письменника Л.М. Толстого – Кузьминські (сестра його дружини з сім’єю), у яких він зупинявся під час приїздів до Києва. Цей факт став приводом для перейменування 1926 вул. Караваєвської на честь Л,М. Толстого. Однією з найбільших споруд міста, зведеною напередодні Першої світової війни, став прибутковий будинок київського купця б. Мороза на розі з Володимирською вулицею, збудований у 1910-11 за проектом архітектора Й.А. Зекцера в стилі модерн. На протилежному боці вул. Володи мирської, навпроти будинку Мороза, знаходиться будинок ректорів Київського університету, а далі, на протилежній стороні вул. Л. Толстого (№ 14) – Метрологічна обсерваторія університету. Історико-архітектурне значення має комплекс будинків працівників Міністерства освіти УРСР (№ 15), споруджений у 1934-37. Наприкінці 1941 – на початку 1942 тут жив поет, археолог і громадсько-політичний діяч О. Ольжич, який загинув у нацистському концтаборі. На фасаді будинку на його честь встановлено меморіальну дошку.