Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вступ

Вступ

Протягом грудня 1991 Україну як незалежну державу визнали 68 держав, а впродовж 1992 — ще 64. З більшістю з них було встановлено дипломатичні відносини. Перед адміністрацією Києва постала проблема розміщення десятків посольств різних іноземних країн. На початку 90-х pp. таке завдання в цілому було вирішено.

5 березня 1992 Верховна Рада ухвалила закон про представника Президента України. Почала створюватись нова система владних структур. Водночас стрімко розгорталася економічна криза. Промислові підприємства, зокрема київські заводи-гіганти ("Арсенал", "Більшовик", завод ім. Артема тощо) та велетенські комбінати (Дарницький шовковий комбінат, "Хімволокно" та ін.), скоротили випуск продукції в кілька разів, а то й взагалі майже припинили роботу. Це наклалося на вихід з рубльової зони під час відсутності національної валюти, що сприяло гіперінфляції, катастрофічному зростанню цін на енергоносії та розриву усталених економічних зв’язків з традиційними партнерами в межах СНД.

На тлі боротьби мафіозно-кланових структур за контроль над експортно-імпортними операціями та прибутковими секторами виробництва під вивіскою "приватизації" (закон про приватизацію майна державних підприємств прийнято 4 березня 1992) це викликало зубожіння більшості населення та зростання соціальної напруженості. Ситуація ще більше ускладнювалася хронічною несплатою (або сплатою в неповному обсязі) знецінених інфляцією зарплат, пенсій, стипендій. Десятки тисяч киян, вчорашніх робітників, зчителів, лікарів, інженерів, учених були змушені початися у перекупництво, вуличну торгівлю і так званий "човниковий бізнес". Значних розмірів набуло кебракування — у переходах, в метро, а також ре кет. Замість обіцяного добробуту більшість мешканців міста опинилася у небачених з післявоєнних років злиднях. Люди відчували себе кинутими напризволяще, в стихії криміналізованого базару. На очах знедолених киян мафіозі з неприхованою бравадою демонструвати розкішний спосіб життя на гроші сумнівного походження.

/>

Комментарии запрещены.