Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Запровадження єдиної системи освіти

Запровадження  єдиної системи освіти

Запровадження єдиної для всієї Російської імперії системи освіти вимагало докорінної реорганізації навчальних закладів Києва. Традиційно початкову освіту в місті отримували в школах, що існували при церквах і монастирях. На початку XIX ст. таких шкіл було 13. Поряд з ними 1809 на Подолі та Печерську відкрито два жіночі і два чоловічі приходські училища. Пізніше до них додалися подібні училища на Куренівці (1840) та в Либідській частині (1851).

Перше київське повітове1 училище відкрито 1806 на Подолі. У 1809 на його базі організовано першу міську чоловічу гімназію, яку 1811 окремим царським указом віднесено до вищих навчальних закладів, її приміщення сильно постраждало від пожежі і наступного року вона відновила свою роботу на Печерську, в приміщенні Кловського палацу. її директором (до 1834) був М. Берлінський, а серед викладачів

І.М. Костомаров. У першій половині XIX ст. її закінчували такі згодом відомі особи, як художник М. Ге, економіст М. Бунге та києвознавець М. Закревський.

У 1817 Києво-Могилянську академію, яка після пожежі 1811 не працювала, офіційно закрито і замість неї відкрито духовну семінарію. У вересні 1819 відбулося відкриття Київської духовної академії, яка розмістилась у відновлених корпусах Києво-Могилянської. Основу її професорсько-викладацького складу становили вихованці Петербурзької духовної академії. Так, першим ректором був професор богослов’я М. Богданов-Платонов, а професором філософії І. Скворцов. З Академії вийшло чимало талановитих діячів, зокрема її майбутній ректор (1830-41) І. Борисов, при якому тут почало поширюватися гегельянство. Його учнем був вже справді глибокий мислитель, орієнтований на платонівську традицію та Ф.В. Шеллінга, П. Авсєнєв, який викладав філософію в Академії в 1836-50.

У 1805 відкрито міський театр. Але своєї трупи в місті не було, сцена надавалася різним театральним колективам, які ставили вистави російською, українською, польською та німецькою мовами. Гастролювали тут і окремі оперні співаки. У 20-40-х pp. на сцені театру неодноразово виступала російсько-українська трупа М.С. Щепкіна,

/>

Комментарии запрещены.