Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Запровадження єдиної системи освіти

Запровадження  єдиної системи освіти

Запровадження єдиної для всієї Російської імперії системи освіти вимагало докорінної реорганізації навчальних закладів Києва. Традиційно початкову освіту в місті отримували в школах, що існували при церквах і монастирях. На початку XIX ст. таких шкіл було 13. Поряд з ними 1809 на Подолі та Печерську відкрито два жіночі і два чоловічі приходські училища. Пізніше до них додалися подібні училища на Куренівці (1840) та в Либідській частині (1851).

Перше київське повітове1 училище відкрито 1806 на Подолі. У 1809 на його базі організовано першу міську чоловічу гімназію, яку 1811 окремим царським указом віднесено до вищих навчальних закладів, її приміщення сильно постраждало від пожежі і наступного року вона відновила свою роботу на Печерську, в приміщенні Кловського палацу. її директором (до 1834) був М. Берлінський, а серед викладачів

І.М. Костомаров. У першій половині XIX ст. її закінчували такі згодом відомі особи, як художник М. Ге, економіст М. Бунге та києвознавець М. Закревський.

У 1817 Києво-Могилянську академію, яка після пожежі 1811 не працювала, офіційно закрито і замість неї відкрито духовну семінарію. У вересні 1819 відбулося відкриття Київської духовної академії, яка розмістилась у відновлених корпусах Києво-Могилянської. Основу її професорсько-викладацького складу становили вихованці Петербурзької духовної академії. Так, першим ректором був професор богослов’я М. Богданов-Платонов, а професором філософії І. Скворцов. З Академії вийшло чимало талановитих діячів, зокрема її майбутній ректор (1830-41) І. Борисов, при якому тут почало поширюватися гегельянство. Його учнем був вже справді глибокий мислитель, орієнтований на платонівську традицію та Ф.В. Шеллінга, П. Авсєнєв, який викладав філософію в Академії в 1836-50.

У 1805 відкрито міський театр. Але своєї трупи в місті не було, сцена надавалася різним театральним колективам, які ставили вистави російською, українською, польською та німецькою мовами. Гастролювали тут і окремі оперні співаки. У 20-40-х pp. на сцені театру неодноразово виступала російсько-українська трупа М.С. Щепкіна,

/>

Комментарии запрещены.