Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Декларація про державний суверенітет України

Декларація про державний  суверенітет України

16 липня 1990 за прикладом прибалтійських та закавказьких республік Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 23 липня І її головою обрано Л.М. Кравчука. При його активній І участі 3 серпня 1990 Верховна Рада ухвалила закон І про економічну незалежність Української РСР.

2 жовтня 1990 р. на центральній площі Києва (тепер — майдан Незалежності) виникло наметове містечко, де студенти розпочали політичне голодування серед їх вимог були: відставка голови Ради Міністрів УРСР І В.А. Масола, відмова республіканського керівництва І від підписання нового Союзного договору, передача І місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ на території України, перевибори Верховної Ради України тощо. Водночас у місті проходили масові студентські демонстрації, які набули широкого резонансу. Для багатьох киян це стало поштовхом для виходу з лав партії. Застосувати проти голодуючих силу, з огляду на настрої киян, які всіляко підтримували голодуючих, влада наважилася. Українське керівництво на чолі з Л.М. Кравчуком вирішило піти на поступки і задовольнити певні вимоги голодуючих. В.А. Масола на прем’єрській посаді 14 листопада замінив В.П. Фокін, що трохи зняло напруження в столиці.

Політичні пристрасті буяли на тлі повсякденного життя міста. Чорнобильська трагедія викликала необхідність розселення сотен тисяч переселенців із забрудненої радіацією зони. Значна їх частина знайшла притулок у Києві, де їм було надано житло, переважно на нових масивах Лівобережжя. З середини 80-х pp. прискорилися темпи забудови південно-східної частини міста, на південь від Березняків і Харківського шосе. 1990 став до ладу Південний міст.

Попри хронічний брак коштів, продовжувався розвиток мережі музеїв. 15 травня 1991 відкрився музей М. Булгакова в будинку, де він мешкав, на Андріївському узвозі. В ті роки Андріївський узвіз та прилеглі до нього ділянки Подолу здобули нове життя. З кінця 80-х pp. тут щорічно наприкінці травня проводиться святкування дня Києва. Андріївський узвіз було відреставровано і він перетворився па вернісажну частину міста.

Між тим політичні події в СРСР розгорталися надзвичайно швидко. М.С. Горбачов втрачав підтримку як серед номенклатури, так і в усіх верствах суспільства. Б.М. Єльцин, обраний 12 червня 1991 Президентом Російської Федерації, повів на нього рішучий наступ.

/>

Комментарии запрещены.