Історична місцевість стародавнього Києва на північний захід від Подолу, передусім Кирилівські пагорби та прилеглі низини. Південно-східною межею (в бік Подолу), імовірно, був Смородинський узвіз. Поблизу сходилися шляхи до Києва з півночі та заходу – з Винагорода, Чернігова, Овруча, Володимира. Від них могла походити назва урочища та всієї місцевості. З літопису відомі дорогожицькі пагорби та болота неподалік давньоруської оболоні ("болоні"). Тут після поразки в битві з князем Ізяславом Мстиславичем загруз разом з конем князь Ігор Ольгович, якого захопили в полон. Центром Д. був Кирилівський монастир, навколо розміщувалось поселення, житла якого виявлені археологами. За літописом, Д. знаходились "під святим Кирилом", звідси йшов найкоротший шлях до найбільшого торговельно-ремісничого посаду міста та гавані – Подолу, а також до Жидівських воріт града Ярослава (сучасна Львівська площа). Стратегічна важливість Д приводила до того, що тут неодноразово вирішувалася доля Києва, відбувалися битви між князями, які прагнули його захопити (980, 1146, 1150, 1161, 1171). Всі літописні згадки Д. тут "бе кровию полита". Вперше ще князь Володимир Святославич, намагаючись відбити Київ у Ярополка, "прийде… к Киеву с вой многими… и обрывся на Дорогожи-чи". Літописний топонім зберіїся в назві вулиці та станції метрополітену, які розміщено дещо південніше.