Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Гончарі та Кожум’яки

Гончарі  та Кожум'яки

Історичні урочища, що знаходяться між відрогами київського плато та Замковою горою. Між собою розділяються горою Дитинка, нижче об’єднуються в єдину долину, якою протікала річка Киянка. За переказами, тут проживав легендарний Микита Кожум’яка. В літературі традиційно розповідається про наявність тут у давньоруський час ремісничих кварталів гончарів, кожум’яків та дігтярів. Проте археологічні дослідження урочищ 1987-89 та 1992-93 під керівництвом Г.Ю. Івакіна виявили відсутність культурних шарів X-ХШ ст. практично на всій території урочищ. Житлова забудова фіксується лише на невеликій їх ділянці, яка містилася в західній, відносно широкій частині долини поблизу Замкової гори (вул. Воздвиженська, 25). Але жили тут не гончарі та кожум’яки, а представники заможних верств міста, які мали зв’язки з Візантією та Близьким Сходом. Історичне життя тут не переривалося і після монгольської навали. Орієнтація садиб і будівель XVII-XVIII ст. повторює орієнтацію забудови давньоруського часу. Причиною відсутності постійної забудови на більшій частині урочищ у давньоруський час пояснюється складністю топографічних умов — наявністю великої кількості річок та ручаїв, підземних джерел, високими ґрунтовими водами, а також вузькою територією між стрімкими схилами гір, які часто сповзали.

Постійна забудова урочищ припадає на XVI- XVII ст. Назва Кожум’яки фіксується у писемних джерелах з XVII ст., коли з’являється Кожум’яцька слобода, а Гончарі — у XVIII ст. Археологічні дослідження виявили бл. 30 гончарних горнів, склади з готовою продукцією, які розміщувалися на вул. Гончарній та верхній частині вул. Воздвиженської. Квартали кожум’яків і дігтярів знаходились між схилами Кудрявця та річкою Киянкою, де було багато ручаїв та джерел. З XIX ст. тут поширюється проста міщанська забудова. На Г. та К. розміщено будинок-музей художника Г.П. Світлицького (вул. Дегтярна, 30). В будинку священика М. Бутовського (вул. Воздвиженська, 10-в) народився письменник М.О. Булгаков, якого хрестили у місцевій парафіяльній Хрестовоздвиженській церкві. Сьогодні відбувається реконструкція більшої частини забудови урочищ із збереженням головних рис історичної містобудівельної структури та поверховості будівель (елітний житловий масив "Воздвиженка").

/>

Комментарии запрещены.