Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Киянин за походженням М. Пимоненко

Киянин  за походженням М. Пимоненко

Окрему роль у художньому житті Києва кінця XIX — початку XX ст. відігравав киянин за походженням М. Пимоненко. З Києвом був пов’язаний і початок творчого шляху відомого майстра історично-побутового жанру, близького родича Т. Шевченка (онука його старшої сестри Катерини) Ф. Красицького. Впродовж свого тривалого життя в Києві працював один з найпопулярніші з українських митців XIX XX ст. І. Іжакевич, який здобув художню освіту в іконописній майстерні Києво-Печерської лаври, а потім навчався у школі М. Мурашка. Разом з М. Врубелем він працював над відновленням фресок Кирилівської церкви, а потім виконував розписи у трапезній палаті Києво-Печерської лаври.

У перші роки XX ст. в художньому житті Києва відбуваються певні зміни. Традиція передвижників сприймається вже як щось архаїчне, натомість художники міста широко сприймають новітні імпульси від тогочасного західного мистецтва, головним чином французького імпресіонізму. Найяскравішим представником київського імпресіонізму став О. Мурашко. Новаторські пошуки у перші роки XX ст. притаманні також М. Пимоненку, С. Світославському, В. Менку та ін., які в 1907 утворили "Товариство київських художників". В ці роки в Києві влаштовувалося щорічно по 10 і більше виставок.

Розвивалася і музейна справа. В першій половині XIX ст. у Києві відкрилися музеї при Духовній академії та університеті. Але вже в середині століття існували і багаті приватні зібрання старожитностей та творів мистецтва. Особливу роль у збиранні художніх колекцій відіграла велика і багата родина цукропромисловців, меценатів і колекціонерів Терещепків — Ханенків. їх колекції виставлялися для громадського огляду і стали основою зібрань художніх творів чотирьох сучасних київських музеїв: Т. Шевченка, національного художнього. Російського мистецтва та музею імені Ханенків (Західного і східного мистецтва). В. Ханенко очолив комітет зі створення міського музею, заснованого 1899. У 1904 ця установа дістала назву "Київський художньо-промисловий і науковий музей".

/>

Комментарии запрещены.