Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Киянин за походженням М. Пимоненко

Киянин  за походженням М. Пимоненко

Окрему роль у художньому житті Києва кінця XIX — початку XX ст. відігравав киянин за походженням М. Пимоненко. З Києвом був пов’язаний і початок творчого шляху відомого майстра історично-побутового жанру, близького родича Т. Шевченка (онука його старшої сестри Катерини) Ф. Красицького. Впродовж свого тривалого життя в Києві працював один з найпопулярніші з українських митців XIX XX ст. І. Іжакевич, який здобув художню освіту в іконописній майстерні Києво-Печерської лаври, а потім навчався у школі М. Мурашка. Разом з М. Врубелем він працював над відновленням фресок Кирилівської церкви, а потім виконував розписи у трапезній палаті Києво-Печерської лаври.

У перші роки XX ст. в художньому житті Києва відбуваються певні зміни. Традиція передвижників сприймається вже як щось архаїчне, натомість художники міста широко сприймають новітні імпульси від тогочасного західного мистецтва, головним чином французького імпресіонізму. Найяскравішим представником київського імпресіонізму став О. Мурашко. Новаторські пошуки у перші роки XX ст. притаманні також М. Пимоненку, С. Світославському, В. Менку та ін., які в 1907 утворили "Товариство київських художників". В ці роки в Києві влаштовувалося щорічно по 10 і більше виставок.

Розвивалася і музейна справа. В першій половині XIX ст. у Києві відкрилися музеї при Духовній академії та університеті. Але вже в середині століття існували і багаті приватні зібрання старожитностей та творів мистецтва. Особливу роль у збиранні художніх колекцій відіграла велика і багата родина цукропромисловців, меценатів і колекціонерів Терещепків — Ханенків. їх колекції виставлялися для громадського огляду і стали основою зібрань художніх творів чотирьох сучасних київських музеїв: Т. Шевченка, національного художнього. Російського мистецтва та музею імені Ханенків (Західного і східного мистецтва). В. Ханенко очолив комітет зі створення міського музею, заснованого 1899. У 1904 ця установа дістала назву "Київський художньо-промисловий і науковий музей".

/>

Комментарии запрещены.