Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Киянин за походженням М. Пимоненко

Киянин  за походженням М. Пимоненко

Окрему роль у художньому житті Києва кінця XIX — початку XX ст. відігравав киянин за походженням М. Пимоненко. З Києвом був пов’язаний і початок творчого шляху відомого майстра історично-побутового жанру, близького родича Т. Шевченка (онука його старшої сестри Катерини) Ф. Красицького. Впродовж свого тривалого життя в Києві працював один з найпопулярніші з українських митців XIX XX ст. І. Іжакевич, який здобув художню освіту в іконописній майстерні Києво-Печерської лаври, а потім навчався у школі М. Мурашка. Разом з М. Врубелем він працював над відновленням фресок Кирилівської церкви, а потім виконував розписи у трапезній палаті Києво-Печерської лаври.

У перші роки XX ст. в художньому житті Києва відбуваються певні зміни. Традиція передвижників сприймається вже як щось архаїчне, натомість художники міста широко сприймають новітні імпульси від тогочасного західного мистецтва, головним чином французького імпресіонізму. Найяскравішим представником київського імпресіонізму став О. Мурашко. Новаторські пошуки у перші роки XX ст. притаманні також М. Пимоненку, С. Світославському, В. Менку та ін., які в 1907 утворили "Товариство київських художників". В ці роки в Києві влаштовувалося щорічно по 10 і більше виставок.

Розвивалася і музейна справа. В першій половині XIX ст. у Києві відкрилися музеї при Духовній академії та університеті. Але вже в середині століття існували і багаті приватні зібрання старожитностей та творів мистецтва. Особливу роль у збиранні художніх колекцій відіграла велика і багата родина цукропромисловців, меценатів і колекціонерів Терещепків — Ханенків. їх колекції виставлялися для громадського огляду і стали основою зібрань художніх творів чотирьох сучасних київських музеїв: Т. Шевченка, національного художнього. Російського мистецтва та музею імені Ханенків (Західного і східного мистецтва). В. Ханенко очолив комітет зі створення міського музею, заснованого 1899. У 1904 ця установа дістала назву "Київський художньо-промисловий і науковий музей".

/>

Комментарии запрещены.