Київ - столиця незалежної України
  • 19.09.2018
    Ремонт в новой квартире

    Счастливые обладатели только что приобретенной квартиры, как правило, стремятся переделать её в соответствии с собственными представлениями о вкусе, и именно поэтому затевают ремонт. Однако сразу же нужно заметить, что...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

Последние публикации

Композитор М. Лисенко

Композитор  М. Лисенко

Творцем української опери вважається композитор М. Лисенко, лібретто до творів якого часто писав його друг і двоюрідний брат М. Старицький. Дружба І і творча співпраця впродовж всього життя пов’язувала М. Лисенко з відомим співаком і хормейстером Д. Агрєнєвим (Славянським). У 1869 його хор вперше виступав у Києві. Чергову концертну програму цього колективу присвячено 900-річчю Хрещення Русі, яке святкувалося 1888. Тоді ж Д. Агрєнєв вирішив облаштуватися в Києві. В 1907 у приміщенні Троїцького народного будинку (тепер — Театр оперети) почав діяти перший стаціонарний український театр під керівництвом М. Садовського. У режесурі вистав брала участь і М. Старицька (Черняхівська), а диригентом багатьох оперних вистав був О. Кошиць.

В 1897 (через два роки після винайдення кінематографу) в театрі Бергоньє почалося демонстрування "сінематографи". В 1911 в Києві вже нараховувалося 30 кінотеатрів. У 1907 французька фірма "Барти Пете" почала у місті продаж кіноапаратури, па якій в тому ж році в одному з фотоательє на X речі штику знято першу київську кінострічку — "Кочубей у темниці". В ті ж роки почали знімати театральні вистави та кінохроніку, 1912 відкрито знімальний павільйон московської фірми "Тіман і Рейнгаут", а 1914 — кіностудію "Светотень", яка орієнтувалася на екранізацію творів російської та західної класики.

Впродовж другої половини XIX ст. Київ перетворився на центр образотворчого мистецтва на чолі з М. Мурашком. Найвизначнішою комплексною архі-тектурно-художньою^ справою міста, яка об’єднала найкращі таланти Російської імперії різного національного походження, було спорудження (1862-82) меморіального Володимирського собору — найзначнішої в художньому відношенні київської будівлі другої половини XIX ст. Програму монументального розпису цього храму склав мистецтвознавець А. Прахов, який для керівництва роботами переїхав до Києва. Для реалізації цього грандіозного проекту він запросив видатних російських живописців — В. Васнецова і М. Нестерова, польських майстрів пензля П. Сведомсь-кого і В. Котарбінського, а також залучив до участі в проекті молодих київських митців, переважно учнів Київської рисувальної школи М. Мурашка — М. Пи-моненка, С. Костенка, В. Замирайла, С. Яремчу, О. Курінного та ін. У 1883 А. Прахов запросив до Києва, головним чином для роботи з реставрації та розпису Кирилівської церкви (фрески, які він відкрив і досліджував) молодого М. Врубеля, який наступного року приїхав у місто.

/>

Комментарии запрещены.