Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Композитор М. Лисенко

Композитор  М. Лисенко

Творцем української опери вважається композитор М. Лисенко, лібретто до творів якого часто писав його друг і двоюрідний брат М. Старицький. Дружба І і творча співпраця впродовж всього життя пов’язувала М. Лисенко з відомим співаком і хормейстером Д. Агрєнєвим (Славянським). У 1869 його хор вперше виступав у Києві. Чергову концертну програму цього колективу присвячено 900-річчю Хрещення Русі, яке святкувалося 1888. Тоді ж Д. Агрєнєв вирішив облаштуватися в Києві. В 1907 у приміщенні Троїцького народного будинку (тепер — Театр оперети) почав діяти перший стаціонарний український театр під керівництвом М. Садовського. У режесурі вистав брала участь і М. Старицька (Черняхівська), а диригентом багатьох оперних вистав був О. Кошиць.

В 1897 (через два роки після винайдення кінематографу) в театрі Бергоньє почалося демонстрування "сінематографи". В 1911 в Києві вже нараховувалося 30 кінотеатрів. У 1907 французька фірма "Барти Пете" почала у місті продаж кіноапаратури, па якій в тому ж році в одному з фотоательє на X речі штику знято першу київську кінострічку — "Кочубей у темниці". В ті ж роки почали знімати театральні вистави та кінохроніку, 1912 відкрито знімальний павільйон московської фірми "Тіман і Рейнгаут", а 1914 — кіностудію "Светотень", яка орієнтувалася на екранізацію творів російської та західної класики.

Впродовж другої половини XIX ст. Київ перетворився на центр образотворчого мистецтва на чолі з М. Мурашком. Найвизначнішою комплексною архі-тектурно-художньою^ справою міста, яка об’єднала найкращі таланти Російської імперії різного національного походження, було спорудження (1862-82) меморіального Володимирського собору — найзначнішої в художньому відношенні київської будівлі другої половини XIX ст. Програму монументального розпису цього храму склав мистецтвознавець А. Прахов, який для керівництва роботами переїхав до Києва. Для реалізації цього грандіозного проекту він запросив видатних російських живописців — В. Васнецова і М. Нестерова, польських майстрів пензля П. Сведомсь-кого і В. Котарбінського, а також залучив до участі в проекті молодих київських митців, переважно учнів Київської рисувальної школи М. Мурашка — М. Пи-моненка, С. Костенка, В. Замирайла, С. Яремчу, О. Курінного та ін. У 1883 А. Прахов запросив до Києва, головним чином для роботи з реставрації та розпису Кирилівської церкви (фрески, які він відкрив і досліджував) молодого М. Врубеля, який наступного року приїхав у місто.

/>

Комментарии запрещены.