Історичний район Стародавнього Києва. Знаходився в західній нагірній частині міста, примикаючи до Жидівської брами Града Ярослава. Займав більшу частину Кудрявських пагорбів, обмежувався їхніми схилами, Возиесенським узвозом, вулицями Глибочицькою та Обсерваторною, Займав площу бл. 40 га. Згадується неодноразово літописом з 1121. Являв собою ремісничо-торговий посад міста. На початку, імовірно, був головним осередком князя Святослава – сина Ярослава Мудрого ("град Святослава"). З кінця X ст. К. к. мав систему оборонних споруд – ескарпованих схилів та дерев’яно-земляних валів з ровами, виявлених археологічними дослідженнями в різних місцях посаду (Киянівський пров., Львівська пл., Кудрявська вул.. Вознесенський узвіз). Крім потужного культурного шару, на території К. к. виявлено рештки чотирьох мурованих храмів другої половини XI-XIII ст. Монастир св. Симеона заснований князем Святославом Ярославичем у другій половині XI ст. Його ототожнюють з виявленими залишками церкви на розі вул. Смирнова-Ласточкіна (Вознесенського узвозу) та Киянівського пров. В ньому поховано вбитого киянами в 1147 князя Ігоря Ольговича. Ще один храм XI ст. виявлено на садибі Української академії образотворчого мистецтва та архітектури (вул. Смирнова-Ласточкіна, 20). Трохи нижче знаходився храм св. Іоанна XII ст. Невеликий храм кінця XII – початку XIII ст. виявлено на території садиби по Нестерівському пров., 9.
Потужний культурний шар К. к. містить рештки житлових та господарських будівель, ремісничих об’єктів, різноманітний матеріал давньоруського часу. Особливо важливою знахідкою був скарб 1878 на Воздвиженському узвозі – 120 срібляників князя Володимира Святославича. Територія К. к. є охоронною археологічною зоною.