Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Ліберальний дух

Ліберальний  дух

З початком у 1863 Польського повстання ліберальний дух змінився реакцією і відверто негативним ставленням царського уряду до національних проявів.-Побоювання, що український культурно-освітній рух може набути антиурядових політичних форм (польського зразка) спричинило видання 18 липня 1863 сумнозвісного "Валуєвського указу" — циркуляру міністра внутрішніх справ про обмеження видання книг і заборону викладання в школах українською мовою. Це призвело до певної кризи громадівського руху, реструктурування і змін у роботі Київської громади. Залишився її старий гурток під керівництвом В. Антоновича, до якого ретельно і в обмеженій кількості підбирали нових членів. На межі 60-70-х pp. у цій, так званій Старій громаді, налічувалося не більше півсотні членів. Але всі вони були визначними вченими та митцями. Варто згадати В. Антоновича, М. Драгоманова, Т. Рильського, М. Зібера, Б. Познанського, П. Житецького, О. Кістяківського, П. Чубинського, М. Михальчука, О. Русова, Ф. Вовка, І. Лучицького, О. Кониського, М. Лисенка, М. Старицького, І. Нечуя-Левицького, М. Ковалевського, С. Подолинського та ін.

Стара громада розгорнула наукову, літературну, мистецьку і просвітницьку роботу, але трималася осторонь політичних акцій та зв’язків з загальноросійським революційним рухом, який набирав силу впродовж 70-х pp.- до вбивства 1 березня 1881 народовольцями Олександра II. Члени Старої громади розпочали системне вивчення різних аспектів життя українського народу, його історії, природи України. Наукові дослідження проводилися в університеті та у відкритому в 1873 Південно-Західному відділенні Російського географічного товариства. Активну участь в його роботі брали історики, етнологи і народознавці В. Антонович, М. Драгоманов, О. Лазаревський, І. Лучицький, економіст М. Зібер, правознавець О. Кістяківський, філолог П. Житецький, статистик О. Русов, антрополог Ф. Вовк, а також композитор М. Лисенко, письменник і актор М. Старицький та інші представники київської патріотично налаштованої інтелігенції, такі як С. Подолинський. П. Чубинський, П. Косач та ін.

/>

Комментарии запрещены.