Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Ліберальний дух

Ліберальний  дух

З початком у 1863 Польського повстання ліберальний дух змінився реакцією і відверто негативним ставленням царського уряду до національних проявів.-Побоювання, що український культурно-освітній рух може набути антиурядових політичних форм (польського зразка) спричинило видання 18 липня 1863 сумнозвісного "Валуєвського указу" — циркуляру міністра внутрішніх справ про обмеження видання книг і заборону викладання в школах українською мовою. Це призвело до певної кризи громадівського руху, реструктурування і змін у роботі Київської громади. Залишився її старий гурток під керівництвом В. Антоновича, до якого ретельно і в обмеженій кількості підбирали нових членів. На межі 60-70-х pp. у цій, так званій Старій громаді, налічувалося не більше півсотні членів. Але всі вони були визначними вченими та митцями. Варто згадати В. Антоновича, М. Драгоманова, Т. Рильського, М. Зібера, Б. Познанського, П. Житецького, О. Кістяківського, П. Чубинського, М. Михальчука, О. Русова, Ф. Вовка, І. Лучицького, О. Кониського, М. Лисенка, М. Старицького, І. Нечуя-Левицького, М. Ковалевського, С. Подолинського та ін.

Стара громада розгорнула наукову, літературну, мистецьку і просвітницьку роботу, але трималася осторонь політичних акцій та зв’язків з загальноросійським революційним рухом, який набирав силу впродовж 70-х pp.- до вбивства 1 березня 1881 народовольцями Олександра II. Члени Старої громади розпочали системне вивчення різних аспектів життя українського народу, його історії, природи України. Наукові дослідження проводилися в університеті та у відкритому в 1873 Південно-Західному відділенні Російського географічного товариства. Активну участь в його роботі брали історики, етнологи і народознавці В. Антонович, М. Драгоманов, О. Лазаревський, І. Лучицький, економіст М. Зібер, правознавець О. Кістяківський, філолог П. Житецький, статистик О. Русов, антрополог Ф. Вовк, а також композитор М. Лисенко, письменник і актор М. Старицький та інші представники київської патріотично налаштованої інтелігенції, такі як С. Подолинський. П. Чубинський, П. Косач та ін.

/>

Комментарии запрещены.