Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Ліберальний дух

Ліберальний  дух

З початком у 1863 Польського повстання ліберальний дух змінився реакцією і відверто негативним ставленням царського уряду до національних проявів.-Побоювання, що український культурно-освітній рух може набути антиурядових політичних форм (польського зразка) спричинило видання 18 липня 1863 сумнозвісного "Валуєвського указу" — циркуляру міністра внутрішніх справ про обмеження видання книг і заборону викладання в школах українською мовою. Це призвело до певної кризи громадівського руху, реструктурування і змін у роботі Київської громади. Залишився її старий гурток під керівництвом В. Антоновича, до якого ретельно і в обмеженій кількості підбирали нових членів. На межі 60-70-х pp. у цій, так званій Старій громаді, налічувалося не більше півсотні членів. Але всі вони були визначними вченими та митцями. Варто згадати В. Антоновича, М. Драгоманова, Т. Рильського, М. Зібера, Б. Познанського, П. Житецького, О. Кістяківського, П. Чубинського, М. Михальчука, О. Русова, Ф. Вовка, І. Лучицького, О. Кониського, М. Лисенка, М. Старицького, І. Нечуя-Левицького, М. Ковалевського, С. Подолинського та ін.

Стара громада розгорнула наукову, літературну, мистецьку і просвітницьку роботу, але трималася осторонь політичних акцій та зв’язків з загальноросійським революційним рухом, який набирав силу впродовж 70-х pp.- до вбивства 1 березня 1881 народовольцями Олександра II. Члени Старої громади розпочали системне вивчення різних аспектів життя українського народу, його історії, природи України. Наукові дослідження проводилися в університеті та у відкритому в 1873 Південно-Західному відділенні Російського географічного товариства. Активну участь в його роботі брали історики, етнологи і народознавці В. Антонович, М. Драгоманов, О. Лазаревський, І. Лучицький, економіст М. Зібер, правознавець О. Кістяківський, філолог П. Житецький, статистик О. Русов, антрополог Ф. Вовк, а також композитор М. Лисенко, письменник і актор М. Старицький та інші представники київської патріотично налаштованої інтелігенції, такі як С. Подолинський. П. Чубинський, П. Косач та ін.

/>

Комментарии запрещены.