Лінія Десни

Лінія Десни

9 вересня II танкова група та II армія німців, які вже вийшли на лінію Десни, атакували і захопили Чернігів, розгортаючи з півночі через Ніжин і Конотоп подальший наступ на Яготин, Прилуки, Ромни та Лохвицю. Командуючий Півдонно-Західним фронтом генерал-полковник. Кирпонос розумів небезпеку становища, яке склалося, і 11 вересня 1941 звернувся до Ставки Верховного Головнокомандуючого з пропозицією негайно піднести війська за Дніпро і зайняти рубіж по р. Псел. Але Й. Сталін був налаштований утримувати Київ будь-якою ціною. Така рішучість була тільки па користь німецькому командуванню. 12 вересня з Кременчуцького плацдарму почався наступ на Лубни, Лохвицю і Полтаву І танкової групи та XVII армії німців. 15 вересня обидві групи з’єдналися в районі Лохвиці, замкнувши кільце навколо всього київського угрупування радянських військ. Тільки 18 вересня, коли кільце навколо Київського укріпленого району замкнулося, з Ставки Верховного Головнокомандуючого надійшов наказ залишити місто. Але за умов, що склалися, врятувати сотні тисяч бійців, які вже опинилися в німецькому оточенні, було неможливо. 19вересня основні сили Червоної армії мостами через Дніпро залишили Київ. Помітивши це, німці перейшли в наступ. Дві дивізії ввійшли в місто з півдня і одна з півночі.

Жорстокі бої на Лівобережжі точилися ще тиждень, до 26 вересня. В них загинули командуючий Півдонно-Західним фронтом . Кирпонос та начальник штабу фронту В. Тупиков, десятки тисяч радянських солдат і офіцерів. V повідомленнях німецького верховного командування йшлося про взяття в полон 665 тис. радянських військових, захоплення 3718 гармат та 884 танків. За підрахунками сучасних українських вчених з 627 тис. особового складу, задіяних у Київській оборонні операції, було втрачено (ill) тис.