Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Літературне життя

Літературне  життя

В дореволюційній Росії існувало кілька авіаційних центрів, один з них у Києві. Для розвитку авіаційної справи чимало зробив М. Делоне. У 1906 він очолював повітроплавну секцію при механічному гуртку в Політехнічному інституті, яка 1909 перетворилася на Київське повітроплавне товариство. Там виховувалася плеяда київських авіаконструкторів, серед яких були Ф. Билінкіп, Д. Григорович, Ф.Терещенко, І. Сікорський та ін. В роботі товарне тва з моменту його утворення брав активну участь військовий льотчик П. Нестеров, яким незабаром першим у світі здійснив фігуру вищого пілотажу — "мертву петлю". В ті ж роки у Полтаві (1914-15), а потім у Києві (1918 19) почав розробляти теорію космічного польоту Ю. Кондратюк (Шаргей).

Активним було і літературне життя. Зрозуміло, що в тогочасному Києві, як і в інших містах підросійської України, твори українською мовою не були головними серед того, що читалося освіченими /\юдьми. Але сама їх наявність свідчила про розвиток у місті української літератури як окремого духовного феномену. Накладена заборона на українське друковане слово дотримувалася недуже жорстко і наприкінці XIX ст. у КИЄВІ знову почали виходити книжки українською мовою. Найзначнішими з таких видань були два випуски альманаху "Рада" (1888, 1884) та надрукований 1900 альманах "Вік". Упорядником "Ради" був відомий український письменник, поет, драматург і перекладач М. Старицький, тісно пов’язаний з створеною в Києві 1883 українською театральною трупою М. Кропивницького, М. Заньковецької та М. Садовського, певний час був її антрепренером. Дедалі популярнішою ставала і етнографічно-реалістична проза І. Нечуя-Левицького, який постійно мешкав у Києві з 1885.

Най значнішим київським поетом кінця XIX — початку XX ст. була Леся Українка (Л. Косач). Перебуваючи в Києві в молоді роки, вона в кінці 80-х -першій половині 90-х pp. входила до українського молодіжного поетичного гуртка "Плеяда", членами якого були також Л. Старицька (Старицька-Черпяхівсь-ка). В. Самійленко. М. Обрачний (Косач), М. Комарова та ін. Вони влаштовували поетичні вечори, обговорювали літературні твори, в тому числі власні. їх творчим розвитком опікувалися такі київські митці, як М. Лисенко і М. Старицький.

/>

Комментарии запрещены.