Київ - столиця незалежної України
  • 17.03.2015
    Грузовые перевозки по Украине

    Для развития любой экономики страны, как и мира в целом, все более актуальным становится вопрос перемещения грузов. Организация и процесс доставки груза в пункт назначения, называется перевозкой грузов, или грузоперевозки. Важным...
    [Читать далее]

  • 01.07.2014
    Как забронировать гостиницу в Киеве?

    Если путешествуя по миру, вы решили отдать свое предпочтение Киеву, то вам нужно определиться в какой гостинице вы остановитесь, для этого воспользуйтесь бронированием гостиницы. Бронирование гостиниц сэкономит ваше время,...
    [Читать далее]

  • 13.04.2014
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Марксистська література

Марксистська  література

Найзначнішою з підпільних марксистських організацій міста в першій половині 90-х pp. XIX ст. була утворена 1891 "Российская группа социал-демократов", активні учасники її – Я. Ляховський, Б. Ейдельман, І. Чорба, С. Мержинський та ін. Вони спочатку поширювали марксистську літературу серед студентів і гімназистів, але незабаром налагодили зв’язки з робітниками деяких підприємств міста. В тому ж 1891 до Києва приїхав професійний революціонер ІО. Мельников, який, увійшовши до названої соціал-демократичної групи, організував навколо неї мережу марксистських робітничих гуртків. У 1894 у Києві розгорнувся робітничий страйковий рух: страйкували працівники Головних залізничних майстерень та шевських підприємств. У грудні наступного року за ініціативою ІО. Мельнікова в місті створено "Робітничий комітет", який виконував роль зв’язуючої ланки між київською Російською групою соціал-демократів (складалася переважно з представників демократичної інтелігенції) та марксистськими групами на підприємствах міста. Але в квітні 1896 Ю. Мельникова та кількох його товаришів заарештували, і поширення робітничого руху на певний час було загальмовано. Останнє зумовлювалося і подальшими репресіями проти членів марксистських гуртків.

Проте попри важкі втрати соціал-демократичні організації міста разом з студентським союзом київських земляцтв і організацій змогли провести 11 березня 1901 велику демонстрацію па Хрещатику під червоними прапорами (за деякими даними в ній взяло участь до 15 тис. маніфестантів). Демонстрацію розігнала поліція, певну частину її учасників заарештувала. Свої, головно чином терористичні, акції в Києві проводили і представники новоствореної партії соціалістів-революціонерів – есери. Найгучнішою з них була спроба Замаху Ф. Фрумкіної на начальника Київського губернського жандармського управління генерала В. Новицького.

В останній декаді липня 1903 працівники багатьох підприємств міста взяли участь у загальному політичному страйку. За наказом генерал-губернатора М. Драгомирова 26 липня до Києва введено війська. Вулиці міста почали патрулюватися не тільки поліцією, а й армійськими підрозділами.

/>

Читайте так же:

    Комментарии запрещены.