Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Миколи Притиска церква

Миколи  Притиска церква

(Вул. Хорєва, 5а). За давнім переказом, назва походить від ікони св. Миколая Чудотворця, яка "притиснула" злодія, коли він намагався пограбувати церкву. Реставраційні роботи 1987 виявили, що будівля сучасного храму стоїть на давньоруських фундаментах другої половини XII — початку XIII ст. Вперше дерев’яна церква на цьому місці згадується 1611. У 1631 коштом київського міщанина І Іетра Залізного Гроша споруджено мурований храм, який є найдавнішим з існуючих на Подолі. На плані І. Ушакова 1695 церква зображена з одним верхом. Протягом часу стіни споруди неодноразово перебудовувалися. Нинішній мурований об’єм у стилі українського бароко збудовано на межі XVII-XVIII ст. Він мав типову хрещату дев’ятикамерну будову української дерев’яної церкви і завершувався п’ятьма банями. Споруда дуже постраждала від пожежі 1718, відбудована у 1748-50. Храм мав бічні вівтарі св. Косьми та Даміана (на півдні) і Покрова Богородиці (на півночі). Останній після пожежі освячено в ім’я св. Димитрія Ростовського. У 1794 з заходу прибудовано дзвіницю з теплою церквою Стрітення Господнього у першому ярусі. У XVII ст. поруч із церквою стояв будинок батька св. Димитрія Ростовського — київського сотника Сави Туптала, який 1703 заповів його церкві.

Під час пожежі 1811 церква сильно постраждала. Міський архітектор А. Меленський відбудував її у 20-х pp. X1X сг. з однією банею. Бл. 1833 навколо дзвіниці споруджено одноярусну прибудову. У 50-х pp. XIX ст. заново зведено її верхній ярус у формах класицизму, 1868 з південного боку до притвору прибудовано каплицю та споруджено тамбури перед північними та південними дверима.

В 1934-35 М. П. ц. була митрополичою кафедрою Української автокефальної православної церкви. У червні 1935 р. церкву закрили і використовували як склад. Реставрація 70-80-х рр. ХХ ст. відновила попередній вигляд церкви, її передано Українській православній церкві Київського патріархату. На М. П. ц. встановлено меморіальну дошку на честь митрополита Івана Павловського.

/>

Комментарии запрещены.