Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Міське положення

Міське  положення

Серед значних перетворень доби Олександра II поряд з селянською, військовою і судовою окреме місце посіла реформа міського управління. її здійснено на підставі виданого 1870 загальноросійського "Міського положення", за яким головним органом міського громадського самоуправління стала міська дума, склад якої обирався особами (фізичними і юридичними), що мали виборче право відповідно до майнового цензу. Коло повноважень міської думи охоплювало міські кошти та майно міста, його благоустрій, освітні, медичні та культурні заклади, заходи по забезпеченню його мешканців продовольством, підтримку мало заможних верств, розвиток міської промисловості й торгівлі. Вона також мала піклуватися про поліцію, пожежну частину, утримання в’язнів тощо.

В 1892 вийшло нове Міське положення, яке загалом спиралося на положення 1870, але було більш бюрократичним і вносило додаткову регламентацію в дії органів міського самоврядування. Воно підпорядковувало нагляду губернатора не тільки законність, а й "правильність" дій Думи, що відкривало губернській адміністрації можливості широкого втручання в роботу цієї установи. Виконавчим органом у міському управління була міська управа, яку обирала дума і очолював міський голова. Крім великих підприємців та аристократії, до гласних думи входили і представники інтелігенції міста — професори університету, відомі юристи, лікарі, інженери. В 1874-1900 її очолювали професори М. Раненкампф, Г. Ейсман, С. Сольський, а до складу комісій міської управи входили такі відомі особи, як професори М. Бунге та О. Кістяківський, архітектори В. Ніколаєв та Г. Шлейфер, інженер, генерал-майор А. Струве та ін.

Впродовж другої половини XIX ст. Київ прикрасився численними спорудами, здебільшого в притаманному тій добі еклектичному стилі, з використанням ренесансних, барокових, псевдо-руських та навіть готичних елементів. Крім численних кількаповерхових житлових будинків і готелів, палацового типу садиб, церков, медичних та освітніх закладів, необхідно особливо відзначити величний Володимирський собор, збудований у русько-  візантійському стилі в 1862-82, споруджено в 1897-1901 новий, значно більший і пишніше вбраний будинок міського театру (тепер — Національної опери України). В 1900 поблизу Європейської площі завершено розпочате трьома роками раніше будівництво витриманого в стилі давньогрецького храму доричного ордеру Міського музею старожитностей (нині — Національний художній музей України).

/>
  • 02.04.2021
    Видубицький монастир

    Видубицький монастир — древній монастир в Києві. Монастир був побудований між 1070 і 1077 роками Всеволодом Ярославовичем, сином Ярослава...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Відбудова

    Перші повоєнні роки поначені інтенсивною відбудовою зруйнованого міста. У січні 1944 р. до столиці УРСР повернулися керівні державні і партійні...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Доба визвольних змагань

    У часи визвольних змагань Київ став центром боротьби українського народу за поновлення та захисту державності. Хоча станом на 1917 рік українці...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Ярослав Мудрий (983 — 1054)

    Народився Ярослав Мудрий у 980-му році. Він був другим сином Володимира Великого, хрестителя Русі. Малого Ярослава охрестили під ім’ям Георгій....
    [Читать далее]

Комментарии запрещены.