Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Міське положення

Міське  положення

Серед значних перетворень доби Олександра II поряд з селянською, військовою і судовою окреме місце посіла реформа міського управління. її здійснено на підставі виданого 1870 загальноросійського "Міського положення", за яким головним органом міського громадського самоуправління стала міська дума, склад якої обирався особами (фізичними і юридичними), що мали виборче право відповідно до майнового цензу. Коло повноважень міської думи охоплювало міські кошти та майно міста, його благоустрій, освітні, медичні та культурні заклади, заходи по забезпеченню його мешканців продовольством, підтримку мало заможних верств, розвиток міської промисловості й торгівлі. Вона також мала піклуватися про поліцію, пожежну частину, утримання в’язнів тощо.

В 1892 вийшло нове Міське положення, яке загалом спиралося на положення 1870, але було більш бюрократичним і вносило додаткову регламентацію в дії органів міського самоврядування. Воно підпорядковувало нагляду губернатора не тільки законність, а й "правильність" дій Думи, що відкривало губернській адміністрації можливості широкого втручання в роботу цієї установи. Виконавчим органом у міському управління була міська управа, яку обирала дума і очолював міський голова. Крім великих підприємців та аристократії, до гласних думи входили і представники інтелігенції міста — професори університету, відомі юристи, лікарі, інженери. В 1874-1900 її очолювали професори М. Раненкампф, Г. Ейсман, С. Сольський, а до складу комісій міської управи входили такі відомі особи, як професори М. Бунге та О. Кістяківський, архітектори В. Ніколаєв та Г. Шлейфер, інженер, генерал-майор А. Струве та ін.

Впродовж другої половини XIX ст. Київ прикрасився численними спорудами, здебільшого в притаманному тій добі еклектичному стилі, з використанням ренесансних, барокових, псевдо-руських та навіть готичних елементів. Крім численних кількаповерхових житлових будинків і готелів, палацового типу садиб, церков, медичних та освітніх закладів, необхідно особливо відзначити величний Володимирський собор, збудований у русько-  візантійському стилі в 1862-82, споруджено в 1897-1901 новий, значно більший і пишніше вбраний будинок міського театру (тепер — Національної опери України). В 1900 поблизу Європейської площі завершено розпочате трьома роками раніше будівництво витриманого в стилі давньогрецького храму доричного ордеру Міського музею старожитностей (нині — Національний художній музей України).

/>

Комментарии запрещены.