Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Міський сад

Міський  сад

Найдавніший з впорядкованих парків Києва, займає територію вздовж Грушевського вулиці з північно-західного боку Марийського палацу. Влаштований в середині XVIII ст. при палаці як регулярний Царський сад французького типу за проектом садівників Д. Фока і Л. Гофмейстера. Тут були оранжереї, теплиці, виноградники, великі масиви троянд і бузку. Первісно Царський сад простягався до Володимирського узвозу, в 1910-12 обмежений Петрівською алеєю. Наприкінці XVIII ст. сад зробили доступним для публічних гулянь. В другій третині XIX ст. М.с. користувалося Товариство штучних мінеральних вод, яке тимчасово займало Царський (Марийський) палац. З 60-х pp. XIX ст. північно-західну периферію саду відокремили для комерційного розважального закладу під назвою "Шато-де-Фльор" ("замок квітів", не зберігся). Тут влаштували ресторан, театр вар’єте тощо, біля Петровської алеї спорудили стаціонарний театральний будинок (архітектор І.В. Ніко-лаєв, 1911-12, не зберігся). Тепер на місці цього комплексу — стадіон "Динамо" їм. В.В. Лобановського.

На межі XIX-XX ст. у М. с. встановлено чавунний фонтан. З прогулянкової алеї понаддніпровським схилом відкривалися чарівні краєвиди. Вздовж нинішньої вул. Грушевського влаштували широку паркову доріжку спеціально для богомольців, які йшли до Києво-Печерської лаври.

За радянської доби парк називався Першотравневим, тепер має назву Міський сад (площа 10,7 га). Прикрасами саду є низка бронзових паркових статуй — поетеси Лесі Українки (скульптор В. Бородай, 1965), М.К. Заньковецької, композитора М.І. Глинки, перенесена сюди 1955 (спочатку встановлена 1910 перед будинком Музичного училища біля Прорізної вулиці, пошкоджена під час війни). Оригінальний вигляд має літня концертна естрада з дерев’яним навісом (архітектор Ю.І. Серьогін, 1982-83).

/>

Комментарии запрещены.