Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Михайлівська вулиця

Михайлівська  вулиця

Збереглася від пізньо-середньовічної планувальної структури Верхнього міста. Утворилася на місту шляху, що з’єднував Печерську браму Старокиївської фортеці та проїзд у внутрішньому валу перед брамою Михайлівського Золотоверхого монастиря. Нині проходить від Незалежності майдану до Михайлівської площі. У 1922- 91 називалася вулицею Паризької комуни.

Забудована, головним чином, житловими спорудами середини XIX — початку XX ст. у стилістиці пізнього класицизму, історизму й модерну. Зокрема, прибутковий будинок № 11 вирішено в дусі "київського ренесансу" (архітектор А.К. Краусс, 1898), будинок № 15/1 оздоблено у т.зв. "цегляному стилі" з елементами готики (архітектор В.І. Куликовський, 1881).

Чільну забудову садиби № 18 реконструйовано в 1911 в стилі модерн (архітектор І. Ганф), у 90-х pp. XX ст. реставровано.

Садиба № 21 належала лікареві та міському діячеві О.С. Лескову, тут неодноразово бував брат домовласника — письменник М.С. Лесков. У будинку № 10 (1870, 3-й поверх надбудовано 1897) жив журналіст М.Н. Кисельов, якого часто відвідував його друг, письменник О.І. Купрін. За цією ж адресою у 1906 містилися редакції українських видань, що виходили в Києві вперше після тривалої заборони на друковане українське слово: щоденної газети демократичного напрямку "Громадська думка" і літературно-художнього щомісячника "Нова громада". Але в серпні 1906 поліція зробила тут трус, виявила нелегальні брошури й прокламації та розгромила редакції. В будинку № 12 (середина XIX ст., перебудований) проживав музикант А. Паночіиі, у якого брав уроки молодий композитор М.В. Лисенко. У надвірному флігелі цієї садиби (архітектор М.М. Гарденій, 1892) мешкав лікар-педіатр і колекціонер Д.Л. Сигалов, який заповів своє зібрання творів вітчизняних художників кінця XIX — початку XX ст. Київському музею російського мистецтва. В прибутковому будинку № 22 (ймовірний архітектор — А.К. Краусс, кінець XIX ст.) жив і утримував приватну водолікарню шанувальник літератури й мистецтва доктор Й.Я. Дейч; у нього лікувалися, зокрема, Леся Українка, В.П. Науменко, М.Ф. Біляшівський, бували корифеї української сцени М.К. Заньковецька, М.К. Садовський, письменники О.М. Ремізов, М.Т. Рильський та ін. Син лікаря О.Й. Дейч став літературознавцем і письменником, у цьому будинку він зустрічався з представниками тогочасного літературного авангарду — поетами І. Северяніним, О.Є. Кручених та ін.

/>

Комментарии запрещены.