Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Михайлівська вулиця

Михайлівська  вулиця

Збереглася від пізньо-середньовічної планувальної структури Верхнього міста. Утворилася на місту шляху, що з’єднував Печерську браму Старокиївської фортеці та проїзд у внутрішньому валу перед брамою Михайлівського Золотоверхого монастиря. Нині проходить від Незалежності майдану до Михайлівської площі. У 1922- 91 називалася вулицею Паризької комуни.

Забудована, головним чином, житловими спорудами середини XIX — початку XX ст. у стилістиці пізнього класицизму, історизму й модерну. Зокрема, прибутковий будинок № 11 вирішено в дусі "київського ренесансу" (архітектор А.К. Краусс, 1898), будинок № 15/1 оздоблено у т.зв. "цегляному стилі" з елементами готики (архітектор В.І. Куликовський, 1881).

Чільну забудову садиби № 18 реконструйовано в 1911 в стилі модерн (архітектор І. Ганф), у 90-х pp. XX ст. реставровано.

Садиба № 21 належала лікареві та міському діячеві О.С. Лескову, тут неодноразово бував брат домовласника — письменник М.С. Лесков. У будинку № 10 (1870, 3-й поверх надбудовано 1897) жив журналіст М.Н. Кисельов, якого часто відвідував його друг, письменник О.І. Купрін. За цією ж адресою у 1906 містилися редакції українських видань, що виходили в Києві вперше після тривалої заборони на друковане українське слово: щоденної газети демократичного напрямку "Громадська думка" і літературно-художнього щомісячника "Нова громада". Але в серпні 1906 поліція зробила тут трус, виявила нелегальні брошури й прокламації та розгромила редакції. В будинку № 12 (середина XIX ст., перебудований) проживав музикант А. Паночіиі, у якого брав уроки молодий композитор М.В. Лисенко. У надвірному флігелі цієї садиби (архітектор М.М. Гарденій, 1892) мешкав лікар-педіатр і колекціонер Д.Л. Сигалов, який заповів своє зібрання творів вітчизняних художників кінця XIX — початку XX ст. Київському музею російського мистецтва. В прибутковому будинку № 22 (ймовірний архітектор — А.К. Краусс, кінець XIX ст.) жив і утримував приватну водолікарню шанувальник літератури й мистецтва доктор Й.Я. Дейч; у нього лікувалися, зокрема, Леся Українка, В.П. Науменко, М.Ф. Біляшівський, бували корифеї української сцени М.К. Заньковецька, М.К. Садовський, письменники О.М. Ремізов, М.Т. Рильський та ін. Син лікаря О.Й. Дейч став літературознавцем і письменником, у цьому будинку він зустрічався з представниками тогочасного літературного авангарду — поетами І. Северяніним, О.Є. Кручених та ін.

/>

Комментарии запрещены.