Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Московський міст

Московський  міст

Є частиною Північного автомобільного мостового переходу (загальна довжина 6,1 км), до якого входять також міст через рукав гирла Десни — Десенку (779 м), з’їзди до урочища Чорторий (о. Муромець), система шляхопроводів вздовж проспектів Червоних козаків та генерала Ватутіна. Довжина 773 м. Перехід споруджувався з 1970, рух відкрито в грудні 1976. Інженери-мостобудівники (головний інженер Г. Фукс) перекрили 300-метровий суднохідний прогін (на той час найдовший в СРСР) за допомогою вантової системи. Балку прогону утримують 6 пар вантів, що складаються з 352 канатів загальною довжиною 53 км, кожний з яких вміщує 91 сталеву оцинковану дротину діаметром 5 мм. Ванти спираються на А-подібний пілон заввишки 115 м, розміщений біля лівого берега. Вперше в світовій практиці мостобудування у великих масштабах було застосовано конвейєрно-тиловий монтаж, коли балка головного прольоту поступово насувається на тимчасові опори за допомогою горизонтальних домкратів (з кроком 50 м, загалом, було насунуто конструкцію довжиною 500 м і вагою 6,5 тис. т).

Правобережна частина мосту — естакада з прогонами по 63 м. В обох напрямках влаштовано по три транспортні смути, запроваджено тролейбусний рух. Асиметричне архітектурне вирішення мосту відповідає як умовам будівництва (фарватер наближений до лівого берегу), так і містобудівній ситуації (багатоповерхова забудова на правому березі та природна зона відпочинку — на лівому). Чіткий і пропорційний силует пілону став невід’ємною частцною дніпровського ландшафту.

/>

Комментарии запрещены.