Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Музей однієї вулиці

Музей  однієї вулиці

Музей, присвячений історії однієї з найвідоміших історичних вулиць Києва — Андріївському узвозу. Відкритий у травні 1991. Авторами ідеї і організаторами М. о. в. були члени творчого об’єднання "Майстер", Воно розпочало тут свою роботу 1988 у будинку № 13, в якому в 1906-19 жив М.О. Булгаков і де наступного року відкрито Літературно-меморіальний музей М.О. Булгакова. Першим результатом колективу була експозиція "Київ Михайла Булгакова", потім — виставка "Михайло Булгаков і роман "Біла гвардія", у 1990 — виставка "Панове гімназисти", присвячена історії Першої київської гімназії, учнями і випускниками якої були М.П. Булгаков, О. Вертинський, І.І. Сікорський, А.В. Луначарський, О.О. Богомолець та багато ін. відомих діячів науки і культури.  

Зібрання М. о. в. налічує понад 5500 експонатів. Серед найбільш цікавих фрагментів експозиції — вітрини, що розповідають про історію Андріївської церкви, замку Річарда Левове Серце, в якому в XIX ст. мешкали відомі українські художники Ф. Красицький, Г. Дяченко, І. Макушенко, скульптор Ф. Балакавецький. У прибуткових будинках садиби під № 34, що належали купецькій родині Слинко, свого часу жили і працювали відомий філолог П. Житецький, професор Київського університету арабіст Т. Кезма, журналіст і громадський діяч А. Савенко. Значний інтерес становить книжкова колекція музею. В екс позиції представлено нелику кількість предметів декоративно-ужиткового мистецтва, творів живопису та графіки, предметів побуту. В 2002 М. о. в. став членом Європейського музейного форуму.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

(Вул. Січневого повстання, 21, корпуси 24 і 26). Заснований в січні 1923. Початок бере від притеатрального музею Мистецького об’єднання "Березіль" , очолюваного Лесем Курбасом. Роботу по створенню театрального музею проводила обрана комісія на чолі з актором В. Васильком. Матеріали з його власного архіву започаткували фондову колекцію, а в 1923- 24 вже створено першу виставку. Серед дарувальників музею були М. Заньковецька, Л. Ліницька, І. Мар’яненко, А. Бучма, Л. Гаккебуш, родина Старицьких, В. Меллер, Лесь Курбас. Значною віхою в історії музею став 1926, коли зібрану театром "Березіль" колекцію передано Всеукраїнській академії наук і під її орудою засновано Український театральний музей на чолі з відомим українським ученим-театрознавцем П. Руліним. За час його керівництва (1926-34) справу було поставлено на наукову основу, музейну колекцію поновлено безцінними експонатами; Галаганівською (Сокиринською) вертепною скринею з вертепними ляльками XVIII ст.; рідкісними театральними афішами початку XIX ст., костюмами, реквізитом, рукописами корифеїв українського театру (перших українських професійних трун), макетами, ескізами та різноманітним іконографічним матеріалом до вистав театру "Березіль", ранніми ескізами художників В. Меллера та А. Петрицького, які започаткували колекцію робіт сценографів-авангардистів 10-20-х pp. XX ст. та ін. Невдовзі з’явилася перша експозиція іі одному з корпусів Києво-Печерського заповідника, на територію якого музей переїхав того ж 1926 і де він міститься й нині.

В 1934 музей став називатися Державним музеєм театрального мистецтва УРСР. У 1965 в ньому відкрито відділи музики та кіномистецта, 1969 — відділ українських народних музичних інструментів. Все це дало початок формуванню нових фондових колекцій — нотних рукописів, українських народних музичних інструментів, документів і речей з історії кіномистецтва та музичної культури України. Останньою складовою музею став відділ М.К. Заньковецької, розміщений 1989 у відновленому будинку видатної актриси (див. Музей М. Заньковецької).

Нині унікальні колекції музею нараховують бл. 250 тис. одиниць зберігання. Постійно діюча експозиція з історії театру is Україні, створена па початку 80-х рр, XX ст., стала подією у вітчизняній культурі і вражає відвідувачів оригінальністю експозиційних прийомів. Численні вистави, створені на експонатах з фондів музею, репрезентують творчість видатних діячів, етапи розвитку театру, музичної культури і кіно в Україні. Серед них: "Людина, яка була Театром", присвячена Лесю Курбасу; "Живії струни України" з колекції українських народних музичних інструментів; "Жіночий силует" (актриси театру і кіно кінця XIX — початку XX ст.); "Український сценографічний авангард"; "Митець і час", присвячена композитору Б.М. Лятошинському.

Музейне зібрання пам’яток історії розвитку театру, музики, кіно є грунтом для науково-дослідницької, науково-консультативної роботи, багатим джерелом для пропаганди здобутків національних мистецтв, організації та проведення заходів, присвячених діячам культури минулого і сьогодення.

/>

Комментарии запрещены.