Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Пам’ятки ранньослов’янського часу

Пам'ятки  ранньослов'янського часу

На зручній території сучасного Києва оселялися представники ранньослов’янських культур (зарубинецької та черняхівської) ще задовго до виникнення міста як певного соціо-економічного організму. На території сучасного міста відомо 14 зарубинецьких поселень та два могильники (11 ст. до н.е.- II ст. н.е.). Вони розміщувалися на важкодоступних мисах високих берегів річок та ярів і складалися з кількох десятків наземних жител і напівземлянок. Рештки поселень виявлено на Старокиївській та Замковій горах, на Подолі, Юрковиці, Оболоні, Печерську, поблизу Львівської площі, в Микільській слобідці, Пирогово, Чапаївці тощо. Тільки на Оболоні виявлено 66 жител площею 12-20 кв. м. Серед знахідок — чорнолощена кераміка, античні амфори, фібули, бляшки, численні римські монети.

З поселеннями безпосередньо пов’язані могильники цієї ж культури, що знаходились неподалік. Переважно це були поховання за обрядом кремації в глиняних посудинах-урнах, проте іноді зустрічалася й інгумація (тілопокладення). Відомий могильник на правому березі верхів’їв Либеді (район Першотрав-невого масиву). Інший великий могильник досліджено на високому мису правого берега Дніпра поблизу Корчуватого (103 поховання). Більша частина поховань супроводжувалась речами (посуд, прикраси) або залишками ритуальної їжі.

Про значну заселеність території та сталі зв’язки з пізньо-античними містами Чорного моря, Балканськіїм регіоном свідчать численні знахідки в різних місцях міста речей пізньо-античного виробництва та римських монет. Поблизу Львівської площі у 70-х pp. XIX ст. знайдено скарб з 4 тис. римських срібних та мідних монет II ст. н.е., а на вул. Кирилівській, поблизу монастиря,- скарб з майже 350 монет І-II ст. н.е. Широко відомий глиняний римський світильник І ст. н.е., який має округлу форму з 15 ріжками. На його щитку рельєфно зображено фігурки двох римських легіонерів у шоломах, і щитами та короткими мечами.

У III ст. населення зарубинецької культури замінюється племенами поліетнічної черняхівської культури, про що свідчить поява пам’яток цієї культури, зафіксованих на Замковій та Старокиївській горах, Куренівці, Оболоні тощо. Відомі два поховання (тілопокладення) на Старокиївській горі. У Верхньому місті виявлено монети та речі римського походження. Так, на вул. Володимирській, 5 знайдено золоті круглі бляшки у вигляді розеток, а на території Софійського монастиря — камею із зображенням Венери та двох купідонів (IV ст. н.е.). Монети та скарби знайдено поблизу Золотих воріт, на вул. Прорізній, Подолі, Оболоні, Лук’янівці тощо. Територія Києва — найпівнічніший пункт масових знахідок римських монет, іншого імпорту. Тут завершувались якісь важливі торговельні шляхи з Півдня, відбувалися інтенсивні торгово-культурні контакти місцевих мешканців та представників північних племен з римським світом.

Численні матеріали першої половини І тис н.е. свідчать, що поселення набули свого розквіту у Пі ст., після чого відбувався їх поступовий занепад. Матеріали другої половини IV ст. на території Києва зустрічаються надзвичайно рідко, а першої половини V ст. практично невідомі. Все це відбиває історичну ситуацію доби великого переселення народів і гунської навали, яка спустошила землі ранньослов’янських племен. Настала певна хронологічна пауза в заселеності території міста.

/>

Комментарии запрещены.