Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Пам’ятки ранньослов’янського часу

Пам'ятки  ранньослов'янського часу

На зручній території сучасного Києва оселялися представники ранньослов’янських культур (зарубинецької та черняхівської) ще задовго до виникнення міста як певного соціо-економічного організму. На території сучасного міста відомо 14 зарубинецьких поселень та два могильники (11 ст. до н.е.- II ст. н.е.). Вони розміщувалися на важкодоступних мисах високих берегів річок та ярів і складалися з кількох десятків наземних жител і напівземлянок. Рештки поселень виявлено на Старокиївській та Замковій горах, на Подолі, Юрковиці, Оболоні, Печерську, поблизу Львівської площі, в Микільській слобідці, Пирогово, Чапаївці тощо. Тільки на Оболоні виявлено 66 жител площею 12-20 кв. м. Серед знахідок — чорнолощена кераміка, античні амфори, фібули, бляшки, численні римські монети.

З поселеннями безпосередньо пов’язані могильники цієї ж культури, що знаходились неподалік. Переважно це були поховання за обрядом кремації в глиняних посудинах-урнах, проте іноді зустрічалася й інгумація (тілопокладення). Відомий могильник на правому березі верхів’їв Либеді (район Першотрав-невого масиву). Інший великий могильник досліджено на високому мису правого берега Дніпра поблизу Корчуватого (103 поховання). Більша частина поховань супроводжувалась речами (посуд, прикраси) або залишками ритуальної їжі.

Про значну заселеність території та сталі зв’язки з пізньо-античними містами Чорного моря, Балканськіїм регіоном свідчать численні знахідки в різних місцях міста речей пізньо-античного виробництва та римських монет. Поблизу Львівської площі у 70-х pp. XIX ст. знайдено скарб з 4 тис. римських срібних та мідних монет II ст. н.е., а на вул. Кирилівській, поблизу монастиря,- скарб з майже 350 монет І-II ст. н.е. Широко відомий глиняний римський світильник І ст. н.е., який має округлу форму з 15 ріжками. На його щитку рельєфно зображено фігурки двох римських легіонерів у шоломах, і щитами та короткими мечами.

У III ст. населення зарубинецької культури замінюється племенами поліетнічної черняхівської культури, про що свідчить поява пам’яток цієї культури, зафіксованих на Замковій та Старокиївській горах, Куренівці, Оболоні тощо. Відомі два поховання (тілопокладення) на Старокиївській горі. У Верхньому місті виявлено монети та речі римського походження. Так, на вул. Володимирській, 5 знайдено золоті круглі бляшки у вигляді розеток, а на території Софійського монастиря — камею із зображенням Венери та двох купідонів (IV ст. н.е.). Монети та скарби знайдено поблизу Золотих воріт, на вул. Прорізній, Подолі, Оболоні, Лук’янівці тощо. Територія Києва — найпівнічніший пункт масових знахідок римських монет, іншого імпорту. Тут завершувались якісь важливі торговельні шляхи з Півдня, відбувалися інтенсивні торгово-культурні контакти місцевих мешканців та представників північних племен з римським світом.

Численні матеріали першої половини І тис н.е. свідчать, що поселення набули свого розквіту у Пі ст., після чого відбувався їх поступовий занепад. Матеріали другої половини IV ст. на території Києва зустрічаються надзвичайно рідко, а першої половини V ст. практично невідомі. Все це відбиває історичну ситуацію доби великого переселення народів і гунської навали, яка спустошила землі ранньослов’янських племен. Настала певна хронологічна пауза в заселеності території міста.

/>

Комментарии запрещены.