Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Поштова площа

Поштова  площа

Одна з центральних площ Подолу. Розташована на місці перетину Володимирсько-то узвозу, вулиць Сагайдачного і Набережно-Хрещатицької та Набережного шосе. Звідси дороги вели вздовж Дніпра до Видубичів і переправи через Дніпро, що знаходилася поблизу цього урочища, та трасою сучасних Володимирського узвозу та вул. Грушевського на Печерськ.

В середині XVI ст., коли Поділ було обнесено укріпленнями і браму відновлено приблизно на старому місці, на розі П. п. і вул. Сагайдачного збудовано дерев’яну церкву Різдва Христового, замінену в 1810- 14 за проектом А.І. Меленського на муровану. При церкві існував цвинтар. З кінця XVII ст. браму називали Хрещатицькою, бо вона вела до Хрещатика. На плані міста 1695 перед нею позначено державні (підконтрольні воєводі) амбари, склади та лазні. Сама площа до середини XIX ст. також називалася Хрещатицькою. Сучасна назва пов’язана з Поштовою станцією, спорудженою тут у 50-х pp. XIX ст., яка не тільки забезпечувала транспортування листів і преси, а й здійснювала перевезення пасажирів на диліжансах. До її комплексу входили головний поштовий будинок, зведений 1846 (нині філія Д1АЗ "Стародавній Київ"), а також збудовані пізніше готель, каретні ряди, стайні, ямський і телеграфний флігелі. Функціонувала до 1919 (пізніше тут була служба зв’язку). Навпроти неї в готелі "Сербія" (інші його назви — "Дніпровський порт" та "Національні номери", не зберігся) у 1894- 95 жив письменник О.І. Купрін.

У 1896 через П. п. пішов перший в Росії трамвай, який зв’язав Поділ з Хрещатиком. У перші роки XX ст., тут, у кварталі між вулицями Сагайдачного та Набережно-Хрещатицькою, постав величезний елеватор і млин Бродського. У 1902-1905 поблизу споруджено фунікулер, колії якого завдовжки приблизно 200 м з’єднали Поділ та Верхнє місто (в районі Михайлівської площі). За радянських часів П. п. зазнала руйнації (знищено церкву Різдва Христового та ін.). На місці Спаської пристані (1842) в 1957-61 у вигляді великого білого пароплава споруджено київський річковий вокзал з готелем, рестораном, поштою і телеграфом. Останніми роками на П. п., в кінці Володимирського узвозу, встановлено пам’ятний знак першому київському трамваю, в 2002-2003 відбудовано церкву Різдва Христового.

/>

Комментарии запрещены.