Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Секулярізація монастирських земель

Секулярізація  монастирських земель

70-80-ті роки позначено в житії міста відвідинами високих іноземних гостей та августіших осіб з правлячої династії. У 1775, на шляху до Москви, у Києві перебував турецький посол з пишним почтом. Прямуючи до Петербурга, в травні 1780 до Києва прибув австрійський імператор Йосип II. наступного року Київ відвідав майбутній імператор Павло І з дружиною. А з кінця січня до кінця квітня 1787 в місті перебувала Катерина II, під час візиту якої затверджено загальний план реорганізації міста. Закладені в ньому ідеї значною мірою були реалізовані впродовж наступних десятиліть.

В 1786 Катерина II провела секулярізацію монастирських земель та закрила частину монастирів. Це безпосередньо торкнулося і Києва. Було закрито Софійський, Братський, Кирилівський, Межигірський, Петропавлівський, орденський та Пантелеймонівський монастирі, численні монастирі і пустині, підпорядковані Києво-Печерській лаврі. Внаслідок цих змін у Києві як штатні залишилися такі монастирі: Києво-Печерська лавра (з статусом, рівним Троїцько-Сергієвій лаврі) з приписаною до неї Китаєвською пустинню; першого класу — два чоловічих монастирі, Пустинно-Миколаївський та Золотоверхий Михайлівський, і жіночий Фролівський на Подолі; два монастирі другого класу — чоловічий грецький св. Катерини та жіночий Богословський (незабаром скасований); третього класу — Видубицький, який був призначений лікарняним для хворих київських ченців та місцем їх поховання. Зникло колишнє, традиційне для Києва, розмаїття й автономність чернечого життя.

Особливо негативне значення мало закриття Братського Богоявленського монастиря на Подолі, а відтак і Києво-Могилянської академії. Його ченців та викладачів Академії, які були у чернецтві, переведено та приписано до Києво-Печерської лаври. Академію планувалося також перенести на територію Лаври і докорінним чином реорганізувати, перетворивши у виключно духовну. Але це рішення імператриці, при заступництві митрополита Київського, її протектора,кого було переглянуто, і Академію відновлено в старих приміщеннях,

/>

Комментарии запрещены.