Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Секулярізація монастирських земель

Секулярізація  монастирських земель

70-80-ті роки позначено в житії міста відвідинами високих іноземних гостей та августіших осіб з правлячої династії. У 1775, на шляху до Москви, у Києві перебував турецький посол з пишним почтом. Прямуючи до Петербурга, в травні 1780 до Києва прибув австрійський імператор Йосип II. наступного року Київ відвідав майбутній імператор Павло І з дружиною. А з кінця січня до кінця квітня 1787 в місті перебувала Катерина II, під час візиту якої затверджено загальний план реорганізації міста. Закладені в ньому ідеї значною мірою були реалізовані впродовж наступних десятиліть.

В 1786 Катерина II провела секулярізацію монастирських земель та закрила частину монастирів. Це безпосередньо торкнулося і Києва. Було закрито Софійський, Братський, Кирилівський, Межигірський, Петропавлівський, орденський та Пантелеймонівський монастирі, численні монастирі і пустині, підпорядковані Києво-Печерській лаврі. Внаслідок цих змін у Києві як штатні залишилися такі монастирі: Києво-Печерська лавра (з статусом, рівним Троїцько-Сергієвій лаврі) з приписаною до неї Китаєвською пустинню; першого класу — два чоловічих монастирі, Пустинно-Миколаївський та Золотоверхий Михайлівський, і жіночий Фролівський на Подолі; два монастирі другого класу — чоловічий грецький св. Катерини та жіночий Богословський (незабаром скасований); третього класу — Видубицький, який був призначений лікарняним для хворих київських ченців та місцем їх поховання. Зникло колишнє, традиційне для Києва, розмаїття й автономність чернечого життя.

Особливо негативне значення мало закриття Братського Богоявленського монастиря на Подолі, а відтак і Києво-Могилянської академії. Його ченців та викладачів Академії, які були у чернецтві, переведено та приписано до Києво-Печерської лаври. Академію планувалося також перенести на територію Лаври і докорінним чином реорганізувати, перетворивши у виключно духовну. Але це рішення імператриці, при заступництві митрополита Київського, її протектора,кого було переглянуто, і Академію відновлено в старих приміщеннях,

/>

Комментарии запрещены.