Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Секулярізація монастирських земель

Секулярізація  монастирських земель

70-80-ті роки позначено в житії міста відвідинами високих іноземних гостей та августіших осіб з правлячої династії. У 1775, на шляху до Москви, у Києві перебував турецький посол з пишним почтом. Прямуючи до Петербурга, в травні 1780 до Києва прибув австрійський імператор Йосип II. наступного року Київ відвідав майбутній імператор Павло І з дружиною. А з кінця січня до кінця квітня 1787 в місті перебувала Катерина II, під час візиту якої затверджено загальний план реорганізації міста. Закладені в ньому ідеї значною мірою були реалізовані впродовж наступних десятиліть.

В 1786 Катерина II провела секулярізацію монастирських земель та закрила частину монастирів. Це безпосередньо торкнулося і Києва. Було закрито Софійський, Братський, Кирилівський, Межигірський, Петропавлівський, орденський та Пантелеймонівський монастирі, численні монастирі і пустині, підпорядковані Києво-Печерській лаврі. Внаслідок цих змін у Києві як штатні залишилися такі монастирі: Києво-Печерська лавра (з статусом, рівним Троїцько-Сергієвій лаврі) з приписаною до неї Китаєвською пустинню; першого класу — два чоловічих монастирі, Пустинно-Миколаївський та Золотоверхий Михайлівський, і жіночий Фролівський на Подолі; два монастирі другого класу — чоловічий грецький св. Катерини та жіночий Богословський (незабаром скасований); третього класу — Видубицький, який був призначений лікарняним для хворих київських ченців та місцем їх поховання. Зникло колишнє, традиційне для Києва, розмаїття й автономність чернечого життя.

Особливо негативне значення мало закриття Братського Богоявленського монастиря на Подолі, а відтак і Києво-Могилянської академії. Його ченців та викладачів Академії, які були у чернецтві, переведено та приписано до Києво-Печерської лаври. Академію планувалося також перенести на територію Лаври і докорінним чином реорганізувати, перетворивши у виключно духовну. Але це рішення імператриці, при заступництві митрополита Київського, її протектора,кого було переглянуто, і Академію відновлено в старих приміщеннях,

/>

Комментарии запрещены.