Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Секулярізація монастирських земель

Секулярізація  монастирських земель

70-80-ті роки позначено в житії міста відвідинами високих іноземних гостей та августіших осіб з правлячої династії. У 1775, на шляху до Москви, у Києві перебував турецький посол з пишним почтом. Прямуючи до Петербурга, в травні 1780 до Києва прибув австрійський імператор Йосип II. наступного року Київ відвідав майбутній імператор Павло І з дружиною. А з кінця січня до кінця квітня 1787 в місті перебувала Катерина II, під час візиту якої затверджено загальний план реорганізації міста. Закладені в ньому ідеї значною мірою були реалізовані впродовж наступних десятиліть.

В 1786 Катерина II провела секулярізацію монастирських земель та закрила частину монастирів. Це безпосередньо торкнулося і Києва. Було закрито Софійський, Братський, Кирилівський, Межигірський, Петропавлівський, орденський та Пантелеймонівський монастирі, численні монастирі і пустині, підпорядковані Києво-Печерській лаврі. Внаслідок цих змін у Києві як штатні залишилися такі монастирі: Києво-Печерська лавра (з статусом, рівним Троїцько-Сергієвій лаврі) з приписаною до неї Китаєвською пустинню; першого класу — два чоловічих монастирі, Пустинно-Миколаївський та Золотоверхий Михайлівський, і жіночий Фролівський на Подолі; два монастирі другого класу — чоловічий грецький св. Катерини та жіночий Богословський (незабаром скасований); третього класу — Видубицький, який був призначений лікарняним для хворих київських ченців та місцем їх поховання. Зникло колишнє, традиційне для Києва, розмаїття й автономність чернечого життя.

Особливо негативне значення мало закриття Братського Богоявленського монастиря на Подолі, а відтак і Києво-Могилянської академії. Його ченців та викладачів Академії, які були у чернецтві, переведено та приписано до Києво-Печерської лаври. Академію планувалося також перенести на територію Лаври і докорінним чином реорганізувати, перетворивши у виключно духовну. Але це рішення імператриці, при заступництві митрополита Київського, її протектора,кого було переглянуто, і Академію відновлено в старих приміщеннях,

/>

Комментарии запрещены.