Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Суперництво між Братською та Лаврською школами

Суперництво  між Братською та Лаврською школами

Виникла загроза суперництва між Братською та Лаврською школами. Київське братство звернулося до П. Могили з пропозицією об’єднати їх на базі Братської, але з визнанням П. Могили її "довічним охоронцем і наставником". З нового 1632 навчального року об’єднана школа під назвою Киево-Могилянської колегії почала діяти на базі Братського монастиря. Першим її ректором було призначено І. Трофимовича-Коздонського, префектом (застуником ректора) — С. Косона. Її інтелектуальним рівень і матеріальна забезпеченість, як і кількість учнів, значно зросли. Того ж року П. Могилу обрано митрополитом і йому швидко вдалося домогтися офіційного визнання польською владою православної Київської митрополії.

В 1633 за наказом короля Владислава IV уніатський єпископ був змушений передати православним Софійський собор, який З ЦЬОГО часу почав діяти як кафедральний храм міста, при ньому відновлено православний монастир. В соборі тоді ж проведено значні ремонтно-реставраційні роботи. Повернуто було Видубицький та Пустинно-Миколаївський монастирі, які перебували під уніатами. Значно посилився Кирилівський монастир, відроджений у перших роках XVII ст. Отже всі основні храми та монастирі Киева знову опинилися у православних і були підремонтовані та оновлені. Капітальної перебудови зазнав храм Спаса на Берестові. А при Братському монастирі, на базі якого розгортав роботу Києво-Могилянській колегіум, відведено приміщення для класних навчань та сирітський дім.

П. Могила приділяв велику увагу і розробці та оформленню православної догматики. Наслідком цього стало видання друкарнею Києво-Печерської лаври таких його полемічних і богословських творів, як "Свхарістеон" (1632), "Анфологіон" (1636), "Ліфос" (1644), "Короткий катехізис" та "Свхарістеон", або "Великий Требник" (1646), у якому нормовано догмати та обряди православної церкви. На скликаному 1640 в Кисві помісному соборі прийнято концептуальні засади богослов’я П. Могили, в березні 1643 затверджені патріархами Константинопольським, Олександрійським, Антіохійським та Єрусалимським. Отже, з Києва вийшов догматичний текст, який репреіснтував в оновленому вигляді православну віру відповідно до потреб, запитів і умов XVII ст.

Могилянське богослов’я піднесло Київ на рівень най смачніших теологічних центрів тогочасного християнського світу, підтверджуючи його метафоричне визначення як "другого Єрусалиму". На базі Київської духовної школи утворилася нова генерація європейські освічених, обізнаних в давніх і нових європейських мовах богословів.

/>

Комментарии запрещены.