Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Трьохсвятительська вулиця

Трьохсвятительська  вулиця

Простягається Михайлівською горою від Михайлівської площі до Європейської площі. Відома з кінця XVII ст. як шлях, що вів від церкви Трьох святителів в бік Хрещатого яру (див. Хрещатик), обминав яр, на місці якого в другій чверті XIX ст. оформилася Михайлівська площа, і проходив уздовж Михайлівського Золотоверхого монастиря. В ЗО-40-х pp. називалася Театральною, оскільки вела від історичного центру міста до Міського театру, який у першій половині XIX ст. знаходився на Європейській площі. В 1919 її перейменовано па вул. Жертв революції, а 1955 — Героїв революції. її відрізок між Володимирською вулицею та Михайлівською площею в 1958 отримав назву Десятинної вулиці, тоді як за відрізком між Михайлівською (тоді — Радянською) та Європейською (тоді — Сталіна, з

1961 — Ленінського комсомолу) площами збереглася назва Героїв революції. В 1992 їй повернуто історичну назву — Трьохсвятительської.

Основною історико-архітектурною пам’яткою Т. в. є ансамбль Михайлівського Золотоверхого монастиря. Його мури, частина яких, що збереглися, тягнуться вздовж Т. в. від Михайлівської площі заввишки у 4 м і завтовшки близько 1,5 и, зведено в 1746-58. Тоді ж в них споруджено Економічну браму, яка веде від вулиці до Трапезної монастиря з церквою Іоанна Богослова та господарських льохів. В стіні біля брами встановлено бюст археологу і мистецтвознавцю М.О. Макаренку, якого було репресовано за його зусилля врятувати Михайлівський Золотоверхий собор від руйнування в середині 30-х pp. Навпроти — споруджений у 1911 -12 на схилі Михайлівської гори в еклектичних формах будинок № 11, триповерховий з боку вулиці і чотири — шестиповерховий з подвір’я, цікавий як приклад будівництва на складному рельєфі. Далі до Володимирської гірки тягнуться надбудовані в післявоєнні роки корпуси Готелю (кінець XIX — початок XX ст., нині тут розміщуються Інститут філософії, Інститут археографії і джерелознавства та Інститут держави і права НАН України, № 4) і Братських келій (1847-52) Михайлівського Золотоверхого монастиря зі Співацьким флігелем (1894). На початку спуску до Європейської площі праворуч, на розі з Костьольною вулицею. міститься Олександрівський костьол, а нижче по Т. в. — палац мистецтв "Український дім", що будувався у 70-х pp. XX ст. під приміщення музею В. І. Леніна.

/>

Комментарии запрещены.