Українки Лесі бульвар

Українки  Лесі бульвар

Одна з головних транспортних артерій Киева. Простягається від Спортивної площі та вул. Мечнікова до Печерського мосту над бульваром Дружби народів. Прокладений на початку 60-х pp. XX ст. на схилі Печерського плато, між Печерським узвозом і вул. Госпітальною, і районом, де в споруджених у 1915-16 для Олександрівського кадетського корпусу будівлях після Великої Вітчизняної війни розмістилося Київське суворівське училище (нині – Військовий ліцей ім. Богуна). На його фасаді встановлено меморіальні дошки героям Великої Вітчизняної війни М. Ватутіну та 1. Панфілову, а перед головним корпусом – пам’ятник О.В. Суворову. Свою назву бульвар отримав 1963. Перетинає Українки Лесі площу. Забудовувався типовими для радянської архітектури 60-х pp. XX ст. переважно дев’ятиповерховими житловими будинками з великими магазинами в їх перших поверхах.

Верхню частину бульвару в другій чверті XIX ст. охоплено оборонними спорудами Печерської фортеці (нової) – системами Госпітального та Васильківського укріплень, збудованих відповідно 1836-51 та 1831- 44. За лінією житлових будинків по її південно-західній стороні знаходяться Північні ворота фортеці з капоніром госпітального укріплення (1843-44), Косий капонір госпітального укріплення (1844-46), Капонір Третього полігону (1844). На розі з вул. Щорса до бульвару кутом виходить будинок госпіталю. З 1863 Косий капонір почав функціонувати як військово-політична в’язниця. Першими його в’язнями були учасники польського повстання 1863-64. Тут ув’язнено і учасників солдатського виступу в листопаді 1905 на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським та учасників антиурядового військового виступу в липні 1907, 11 з яких було в ньому розстріляно. На їх вшанування на фасаді капоніра 1971 відкрито Меморіал учасникам революції 1905. В системі Васильківського укріплення на бульвар виходить кругла в плані Вежа № 2(1833-44), за якою розташований корпус Тюремного замку (1812-17), та в бік заплави р. Либідь та Нової Забудови по вул. Щорса – Вежі № 1 (1831-37) та № 3 (1838-39). Поруч з ними височать корпуси Київського національного університету культури і мистецтв.