Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Українки Лесі бульвар

Українки  Лесі бульвар

Одна з головних транспортних артерій Киева. Простягається від Спортивної площі та вул. Мечнікова до Печерського мосту над бульваром Дружби народів. Прокладений на початку 60-х pp. XX ст. на схилі Печерського плато, між Печерським узвозом і вул. Госпітальною, і районом, де в споруджених у 1915-16 для Олександрівського кадетського корпусу будівлях після Великої Вітчизняної війни розмістилося Київське суворівське училище (нині — Військовий ліцей ім. Богуна). На його фасаді встановлено меморіальні дошки героям Великої Вітчизняної війни М. Ватутіну та 1. Панфілову, а перед головним корпусом — пам’ятник О.В. Суворову. Свою назву бульвар отримав 1963. Перетинає Українки Лесі площу. Забудовувався типовими для радянської архітектури 60-х pp. XX ст. переважно дев’ятиповерховими житловими будинками з великими магазинами в їх перших поверхах.

Верхню частину бульвару в другій чверті XIX ст. охоплено оборонними спорудами Печерської фортеці (нової) — системами Госпітального та Васильківського укріплень, збудованих відповідно 1836-51 та 1831- 44. За лінією житлових будинків по її південно-західній стороні знаходяться Північні ворота фортеці з капоніром госпітального укріплення (1843-44), Косий капонір госпітального укріплення (1844-46), Капонір Третього полігону (1844). На розі з вул. Щорса до бульвару кутом виходить будинок госпіталю. З 1863 Косий капонір почав функціонувати як військово-політична в’язниця. Першими його в’язнями були учасники польського повстання 1863-64. Тут ув’язнено і учасників солдатського виступу в листопаді 1905 на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським та учасників антиурядового військового виступу в липні 1907, 11 з яких було в ньому розстріляно. На їх вшанування на фасаді капоніра 1971 відкрито Меморіал учасникам революції 1905. В системі Васильківського укріплення на бульвар виходить кругла в плані Вежа № 2(1833-44), за якою розташований корпус Тюремного замку (1812-17), та в бік заплави р. Либідь та Нової Забудови по вул. Щорса — Вежі № 1 (1831-37) та № 3 (1838-39). Поруч з ними височать корпуси Київського національного університету культури і мистецтв.

/>

Комментарии запрещены.