Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

"Воз’єднання" України з Росією

"Воз'єднання"  України з Росією

За будинком Філармонії нависла металева арка монументу на честь "воз’єднання" України з Росією. Цей рік у певному розумінні можна вважати підсумковим в розвитку міста радянської доби, оскільки після нього аж до часів Незалежності майже нічого вартого уваги споруджено не було.

У 80-х pp. XX ст. Київ виступав як потужний науково-інтелектуальний центр — центр освіти і культури. Тут містилися 44 науково-дослідних академічних установи, 18 вищих навчальних закладів, в яких навчалося близько 146 тис. студентів, 302 загальноосвітні школи, 40 середніх спеціальних закладів і 38 професійно-технічних училищ, налічувалося 1332 бібліотеки з книжковим фондом понад 66 млн. одиниць, які постійно збагачувалися новими надходженнями, зокрема продукцією 16 київських видавництв.

У Києві в ті роки діяло три кіностудії (художніх фільмів ім. О. Довженка, науково-популярних та хронікально-документальних фільмів), 11 театрів (опери та балету, української драми, російської драми, драми і комедії, юного глядача, театр ляльок тощо), 8 палаців культури, філармонія, цирк, 152 кінотеатри і стаціонарні кіноустановки. Світову славу здобули мистецькі колективи міста — Симфонічний оркестр УРСР, Український народний хор ім. Г. Верьовки, Капела бандуристів, хорова капела "Думка", Ансамбль танцю ім. П. Вірського та ін. У місті було 26 державних музеїв, зокрема такі відомі, як Києво-Печерський історико-культурний заповідник з багатьма музейними установами, музеї українського, російського, західного та східного мистецтва, історичний музей та музей історичних коштовностей, музеї історії Києва, Великої Вітчизняної війни, народної архітектури та побуту, Т. Шевченка, Лесі Українки, науково-природничий музей АН УРСР з багатими археологічними, геологічними, ботанічними, зоологічними колекціями тощо. До того ж 40 музеїв працювало на громадських засадах. Разом з унікальними пам’ятками архітектури це робило місто скарбницею культурно-історичних цінностей світового значення.

/>

Комментарии запрещены.