Загроза над УНР

Загроза  над УНР

Загроза над УНР добре відчувалася в Києві з кінця листопада 1917. 14 січня 1918 всі червоні війська, що наступали на Київ, об’єдналися в Бахмачі під командуванням \1. Муравйова. На підступах до української столиці вони 15-17 січня зустріли опір тільки поблизу Ніжина, на станції Крути, з боку київських та чернігівських юнаків.

Всі ці дні в Києві панував пес покій. У перших числах Нового року, коли вже виразно окреслилася загроза більшовицького завоювання України, солдатські лави почали рішуче вимагати проголошення повної самостійності України. 1 1 січня 1918 Центральна Рада своїм IV універсалом, нарешті, проголосила: "Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого не залежною, суверенною Державою Української о Народу ".

Проте і огляду на наступ червоних військ 15 січня київські більшовики обрали загальноміський ревком і в кожному районі міста створили оперативні штаби. Опорним пунктом повстання став знову завод "Арсенал", але збройні виступи планувалося розпочати також на Подолі, Деміївці й Шулявці. Повстання почалося Ні січня, коли червоні частини вже підійшли під Крути. Наступного дня в місті вже не працювали підприємства, зачинилися магазини, перекрито рух на залізниці. Пробільшовицькі загони почали просуватись до центру міста, який опинився в кільці ворожих до Центральної Ради сил. Уряд міг спертися тільки на "вільних козаків’^ М. Ковенка, галицьких "січових стрільців" та Гайдамацький копі Слобідської України С. Петлюри, який 20 січня ввійшов до міста. За день до того з Західного фронту до Києва прийшов полк

B. Петрова. Але українські полки, що перебували в столиці,- Полуботківський, Дорошенківський, Шевченківський та ін.- проголосили нейтралітет.

Запеклі бої на вулицях міста не вщухали протягом тижня. На 21 січня почала окреслюватися перемога вірних Центральній Раді військ, більшовицькі сили зосередилися, в основному, на території заводу "Арсенал". До ранку наступного дня, після кривавого НІЧНОГО бою, його корпуси було повністю зайнято українськими національними силами під керівництвом C. Петлюри та В. Петрова.