Старий А.- будинок кінця XVIII ст. у стилі класицизму (вул. Січневого повстання, ЗО). На цьому місці на початку XVII ст. архімандрит’ Печерського монастиря Є. Плетєнецький заснував дівочий Вознесенський монастир, який вважався аристократичним. За описом А. Кальпофойського, 1638 в ньому було "багато княжон, восводянок, шляхтянок та інших різного стану чорниць". Г. Боплану 1640 відзначав художнє гаптування, що процвітало в цьому монастирі. Мати гетьмана І. Мазепи Марія-Магдалена була його ігуменею. В 1701 -1705 коштами І. Мазепи тут збудовано велику муровану Вознесенську церкву. В 1712 за наказом Петра І монастир скасовано, черниць переведено до Фролівського монастиря на Подолі, а монастирські споруди 1727 віддали під артилерійський цейхгауз, з 1764 тут знаходився гарматний двір, зброярські майстерні, монастирські споруди було знесено.
За проектом військового інженера І. Меллера н 1784-98 зведено грандіозну на той час споруду, двоповерхову, прямокутну в плані (168×135 м), з заокругленим наріжжям та великим внутрішнім подвір’ям і чотирма ворітьми. Внутрішнє планування зального типу, з двома рядами опорних стовпів, які підтримують склепінчасті перекриття на першому поверсі, на другому – кроквяні ферми з підвісними стелями. Під західною частиною – великий підвал. Стіни – завтовшки бл. 2 м. На подвір’ї – пандуси для викачування гармат. Фасади поділялися на два поверхи. Перший ванням, другий – з таким же рустуванням, але прямокутними, обрамленими простою лиштвою вікнами, завершувався спрощеними доричними фризами та карнизом. Портал головного входу оздоблено пілястрами доричного ордеру. Бічні ворота знаходяться в нішах, прикрашених колонами тосканського ордера. В ньому виготовляли різного ґатунку гармати та спорядження до них, зберігалась зброя. В 1817 тут знаходилось 46000 нових рушниць, 2000 палашів, 3500 тесаків тощо. На випадок військових дій споруда була пристосована для потреб оборони, в ній міг розміститися гарнізон з 2000 солдат, понад 2000 пудів пороху в бочках. Навколо будинку раніше лежали пірамідки з гармат та круглих ядер. Під час будівництва вперше використано знамениту жовту цеглу, що дала підставу Катерині II назвати цей будинок "мій порцеляновий арсенал".
Новий А.- колишні арсенальські виробничі майстерні, тепер – виробничий корпус комплексу заводу "Арсенал" (вул. Московська, 2). Споруджений у 1850-54 за проектом архітектора О. Геміліана. Входив до системи нової фортеці XIX ст., яка на цій ділянці контролювала Кловський узвіз між баштою № 6 і казармою Миколаївської брами, з’єднуючись з ними муром з бійницями. Первісно двоповерховий, з глибокими підвалами, мав складну в плані конфігурацію, яка нагадувала фаси бастіонів із заокругленими кутами. В центрі – прямокутна споруда, по боках – фланкуючі крила. Загальна довжина – бл. 300 м. Внутрішній простір поділено на каземати. В середині XX ст. надбудовано ще два поверхи. Зберігає сліди боїв 1917- 18 під час повстання робітників.