Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Франка Івана площа

Франка  Івана площа

Розташована в кінці Городєцького архітектора вулиці, до неї також підходять вулиці Станіславеького та Ольгінська. До 90-х pp. XIX ст. тут була садиба професора медицини Київського університету Ф.Ф. Мерінга з парком, фруктовим садом, виноградниками та оранжереями, а на місці самої площі — ставок, який живився струмками та джерелами, що виходили з під Печерського плато. Після його смерті на початку 90-х pp. XIX ст, садибу з садом і парком придбало домобудівельне товариство на чолі з архітектором Г.П. Шлейфером, яке розпочало тут велике будівництво. Ставок засипали, а на його місці облаштували Миколаївську площу.

В 1898 на ній спорудили приміщення театру "Co-ловцов" (нині тут міститься Національний драматичний театр ім. І. Франка), а у 1901-1903 над нею, на схилі Печерського плато, постав вишуканий будинок архітектора В.В. Городецького (Банкова вулиця, №10). У передреволюційні роки в будинку № 5 працювала Восьма чоловіча гімназія, в 1917 в ньому містився Центральний комітет Української партії соціалістів-революціонерів, з 1920 будівлю займає школа, в якій у 20-х pp. XX ст. вчителем фізики працював майбутній президент АН СРСР академік А.П. Александров і навчався майбутній президент НАН України академік Б.Є. Патон. У 1919 площа отримала назву Спартака, яку 1944 замінено на сучасну. В 1956 на ній у сквері встановлено пам’ятник І. Франку.

/>

Комментарии запрещены.