Одна з центральних вулиць Києва, що простягається від Хрещатика до Франка Івана площі. Серед вулиць, що підходять до Хрещатика, вона виникла найпізніше, але відразу була забудована фешенебельними багатоповерховими будинками. Під назвою вул. Миколаївської (на честь імператора Миколи II) її прокладено 1897 на місці колишнього Мерінгівського саду. Власником і організатором його був професор медицини Київського університету Ф.Ф. Мерінг. Сад являв собою парк з алеями, оранжереями тощо. На початку 90-х pp. ХіХ ст. садибу з садом придбала будівельна компанія, яка спланувала тут низку вулиць – сучасні вулиці архітектора Городецького, Заньковецької, Сганіславського та площу Івана Франка. їх забудову здійснено впродовж 5′-7 років в основному прибутковими будинками в стилі віденського модерну з широким використанням елементів стилів ренесансу і бароко. Провідними архітекторами в цьому були Е.П. Брадтман, В.В. Городецький та Г.П. Шлейфер.
Серед історико-архітектурної точки зору споруд вулиці передусім варто відзначити: будинок № І-3 Київської консерваторії (нині Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського), збудований у 1900-1901; шестиповерховий житловий будинок № 9 (архітектор Г.П. Шлейфер) з розкішним, відреставрованим у 1986-87 фасадом, який належав будівельному підрядчику Л. Гінзбургу (відомий як "будинок Гінзбурга"); споруджений в 1895- 97 і добудований в 1911 будинок № 11 (архітектор В. Городецький) сільськогосподарського кооперативу "Робітник", в якому пізніше містилися військові міністерства та мешкали відомі громадсько-культурні діячі, зокрема М.М. Крушельницький, якому на фасаді встановлено пам’ятну дошку; споруджений у 1895-97 торговельний будинок меблевої фірми Й. Кімаєра № 13 (архітектори В.В. Городецький та М.В. Клуг); зведений у 1900-1901 прибутковий житловий будинок № 15 (архітектори Е.П. Брадтман та Г.П. Шлейфер) з вишуканим фасадом у стилі модерн.
Окремо необхідно сказати і про збудований в стилі модерн 1903 за проектом Е.П. Брадтмаиа цирк ("Гіпно-палас") П. Кругікова (висаджений у повітря в кінці вересня 1941, тепер на його місці стоїть збудований 1964 кінотеатр "Україна"). 29 квітня 1918 тут на представницькому з’їзді хліборобів України її гетьманом обрано генерала П.П. Скоропадського, Ця подія визначала перехід влади від національно-соціалістичної Центральної Ради до ліберально-консервативних сил України. Пам’ятна подія відбулася і в кінотеатрі "Україна" невдовзі після його відкриття, 4 вересня 1965 під час прем’єри фільму С.Й. Параджанова "Тіні забутих предків": сталася акція протесту проти проведених напередодні арештів 24 чоловік, звинувачених у "антирадянській діяльності". В ній взяли участь В. Чорновіл, В. Стус, І. Драч та ін. Цей захід став важливим етапом па шляху зростання самосвідомості та сконсолідованості українського національно-демократичного руху 60-70-х pp. XX ст.