Микільська церква

Микільська  церква

Трапезна церква Шпитального Троїцького монастиря (вул. Січневого повстання, 21), Пам’ятка архітектури кінця XVII – початку XVIII ст. Дерев’яну церкву засновано на початку XVII ст. На плані А. Кальнофойського 1638 її зображено видовженою спорудою, яка складається з трьох частин: церкви, трапезної палати та лікарні. Церкву завершено наметовим верхом, посередині даху влаштовано фронтон ступінчастих готичних обрисів. Під час реставрації з’ясувалося, що одна з внутрішніх стін існуючої будівлі стоїть на фундаменті кам’яної монастирської огорожі XII ст.

Муровану церкву споруджено бл. 1700 за звичайною схемою українських трапезних: до трапезної палати зі сходу прилягає гранчастий вівтар, завершений банею, а з заходу – передпокій. Після пожежі 1718 з заходу додано лікарняну палату, а з півночі – гранчастий тамбур при вході до паламарні. Обробка фасадів характерна для українського бароко, гранчастий підбанник вкриває орнаментальне ліплення. Блакитну баню вкрито золотими зірками й увінчано хрестом з золотим голубом на ньому (символ Святого Духа). Іконостас роботи київського сніцаря Андрія Здорилковського (не зберігся) датувався 1780. Срібні царські врата до нього виконав 1802 відомий київський ювелір С. Стрільбицький. Оклад престолу виготовлено 1878. У другій половині XIX ст. будівлю спотворено надбудовою другого поверху.

В 20-х pp. XX ст. Микільська церква перейшла до Всеукраїнського музейного містечка. Під час Другої світової війни вона дуже постраждала від пожежі. У 1956-58 її відреставровано за проектом архітектора Євгенії Пламеницької у формах XVIII ст., пізніші надбудови розібрано. Тепер тут міститься лекторій.