Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Пасаж

Пасаж

(вул. Хрещатик, 15). Будівлі П. стоять обабіч проїзду між вулицями Хрещатик та Заньковецької. Споруджений у садибі, що на початку XX ст. належала страховому товариству "Росія" (з правлінням у Петербурзі). Товариство мало намір вигідно вкласти кошти в нерухомість. На його замовлення художник-архітектор П.С. Андрєєв склав проект комплексу, реалізацію якого планувалося здійснити в три черги. Спершу зводився 6-поверховий об’єм на порожній ділянці з боку вул. Заньковецької, заввишки в два поверхи з аркою, П- подібний у плані, завершений 1914. В 1914- 15 в глибині садиби споруджувалися паралельні 5-6-поверхові корпуси завдовжки близько 130 м. Остання запроектована черга у вигляді об’єму з великою аркою мала послати на місці існуючого в гой час чільного будинку з боку Хрещатика, але її будівництво через Першу світову війну не відбулося. Споруди П. оздоблено в стилістиці класицизуючого модерну, з численними барельєфними прикрасами на теми античності. Забудова садиби П. використовувалася як житло, перші поверхи займали магазини і кав’ярні, з боку Хрещатика було влаштовано один з найбільших у місті кінотеатрів.

За радянської доби П. націоналізовано. В 1936-37 тут відбулася реконструкція з пристосуванням торговельної частини під універмаг "Дитячий світ" (архітектор О. Линецький). Під час пожежі центру Києва в 1941 комплекс значно постраждав, чільну забудову по Хрещатику було зруйновано. Повоєнна відбудова споруд П. тривала до 1950, водночас комплекс було замкнуто прибудовою нового 6-поверхового об’єму з арковим входом заввишки 4 поверхи з боку Хрещатика (архітектори О. Власов. А. Добровольський та ін.) Універмаг "Дитячий світ" залишався у П. до 90-х pp. XX ст. В 1998 знято скульптури радянської тематики обабіч чільної арки, перед входом з боку Хрещатика влаштовано фонтан.

У різний час у житлових квартирах П. мешкали письменники В. Некрасов та І. Нехода, оперні співаки М. Гришко, Б. Гмиря та І. Паторжинський, лікар-терапевт А. Міхньов, угорський революціонер-інтернаціоналіст Л. Гавро, кінорежисер С. Юткевич, архітектор В. Риков та ін.

Пасаж належить до поширеного в Європі типу комерційних споруд (назва походить від французького passage — прохід, перехід). У Києві відомо ще три пасажі — по вул. Червоноармійській, 18, а також на парному боці Хрещатика і біля вул. Дмитрівської (обидва не зберіглися).

/>

Комментарии запрещены.