Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Потужне храмове будівництво

Потужне  храмове будівництво

Потужне храмове будівництво спонукало і розвиток церковного живопису. В цей час широку славу здобули майстри лаврської іконописної школи. Особливого піднесення набуло гравірувальне мистецтво, чому сприяли діяльність Києво-Могилянської академії та Лаврської друкарні. Значного розвитку в кінці XVII-XVIII ст. набули декоративне і вжиткове мистецтво, особливо виготовлення срібних і золотих прикрас, окладів до церковних книг і різних культових речей (дарохранильниць, панікаділ, курильниць, чаш, свічників тощо). їх орнаментальні мотиви близькі до тих, що відомі за граверними роботами тогочасних київських майстрів кпити та за зразками монументальної архітектури мазепинської доби. Окремий напрямок тогочасного вжиткового мистецтва демонструє лиття та оздоблення дзвонів, кожний з яких мав своє призначення і назву. Як і в інших містах України, в Києві розвивалося виробництво художньої кераміки, зокрема кахлів, скляного посуду тощо.

Значні досягнення і київської барокової літератури. Яскравим прикладом тогочасної української драматургії є трагікомедійна драма Ф. Прокоповича "Володимир", присвячена київському князю Володимиру Великому та перетворенню Русі після прийняття християнства. Викладачі і студенти Київської академії створили значну кількість інших літературних творів, віршованих та прозових, які мали здебільшого піднесено-урочистий характер і відзначалися дещо штучним, вітієватим стилем.

Високого розвитку досягла музика, особливо церковний спів. Широко практикувалося триголосся, а в одній з музичних граматик 1671 йшлося про чотириголосий склад. З другої половини XVII ст. починають з’являтися твори шкільної музичної творчості напів духовного напів світського характеру — псалми і кантати, а з перших років XVIII ст. друковані ноти. В світській музиці тих часів особливого розвитку набуває репертуар історичних дум, автори і виконавці яких — кобзарі-бандуристи були неодмінним елементом київського духовно-музичного життя. Отже наприкінці XVII ст.- на початку XVIII ст. Київ становив осередок розвинутого й інтенсивного культурного життя, центрами якого передусім були Академія та Лавра з її друкарнею.

/>

Комментарии запрещены.