Київ - столиця незалежної України
  • 19.09.2018
    Ремонт в новой квартире

    Счастливые обладатели только что приобретенной квартиры, как правило, стремятся переделать её в соответствии с собственными представлениями о вкусе, и именно поэтому затевают ремонт. Однако сразу же нужно заметить, что...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

Последние публикации

Потужне храмове будівництво

Потужне  храмове будівництво

Потужне храмове будівництво спонукало і розвиток церковного живопису. В цей час широку славу здобули майстри лаврської іконописної школи. Особливого піднесення набуло гравірувальне мистецтво, чому сприяли діяльність Києво-Могилянської академії та Лаврської друкарні. Значного розвитку в кінці XVII-XVIII ст. набули декоративне і вжиткове мистецтво, особливо виготовлення срібних і золотих прикрас, окладів до церковних книг і різних культових речей (дарохранильниць, панікаділ, курильниць, чаш, свічників тощо). їх орнаментальні мотиви близькі до тих, що відомі за граверними роботами тогочасних київських майстрів кпити та за зразками монументальної архітектури мазепинської доби. Окремий напрямок тогочасного вжиткового мистецтва демонструє лиття та оздоблення дзвонів, кожний з яких мав своє призначення і назву. Як і в інших містах України, в Києві розвивалося виробництво художньої кераміки, зокрема кахлів, скляного посуду тощо.

Значні досягнення і київської барокової літератури. Яскравим прикладом тогочасної української драматургії є трагікомедійна драма Ф. Прокоповича "Володимир", присвячена київському князю Володимиру Великому та перетворенню Русі після прийняття християнства. Викладачі і студенти Київської академії створили значну кількість інших літературних творів, віршованих та прозових, які мали здебільшого піднесено-урочистий характер і відзначалися дещо штучним, вітієватим стилем.

Високого розвитку досягла музика, особливо церковний спів. Широко практикувалося триголосся, а в одній з музичних граматик 1671 йшлося про чотириголосий склад. З другої половини XVII ст. починають з’являтися твори шкільної музичної творчості напів духовного напів світського характеру — псалми і кантати, а з перших років XVIII ст. друковані ноти. В світській музиці тих часів особливого розвитку набуває репертуар історичних дум, автори і виконавці яких — кобзарі-бандуристи були неодмінним елементом київського духовно-музичного життя. Отже наприкінці XVII ст.- на початку XVIII ст. Київ становив осередок розвинутого й інтенсивного культурного життя, центрами якого передусім були Академія та Лавра з її друкарнею.

/>

Комментарии запрещены.