Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Потужне храмове будівництво

Потужне  храмове будівництво

Потужне храмове будівництво спонукало і розвиток церковного живопису. В цей час широку славу здобули майстри лаврської іконописної школи. Особливого піднесення набуло гравірувальне мистецтво, чому сприяли діяльність Києво-Могилянської академії та Лаврської друкарні. Значного розвитку в кінці XVII-XVIII ст. набули декоративне і вжиткове мистецтво, особливо виготовлення срібних і золотих прикрас, окладів до церковних книг і різних культових речей (дарохранильниць, панікаділ, курильниць, чаш, свічників тощо). їх орнаментальні мотиви близькі до тих, що відомі за граверними роботами тогочасних київських майстрів кпити та за зразками монументальної архітектури мазепинської доби. Окремий напрямок тогочасного вжиткового мистецтва демонструє лиття та оздоблення дзвонів, кожний з яких мав своє призначення і назву. Як і в інших містах України, в Києві розвивалося виробництво художньої кераміки, зокрема кахлів, скляного посуду тощо.

Значні досягнення і київської барокової літератури. Яскравим прикладом тогочасної української драматургії є трагікомедійна драма Ф. Прокоповича "Володимир", присвячена київському князю Володимиру Великому та перетворенню Русі після прийняття християнства. Викладачі і студенти Київської академії створили значну кількість інших літературних творів, віршованих та прозових, які мали здебільшого піднесено-урочистий характер і відзначалися дещо штучним, вітієватим стилем.

Високого розвитку досягла музика, особливо церковний спів. Широко практикувалося триголосся, а в одній з музичних граматик 1671 йшлося про чотириголосий склад. З другої половини XVII ст. починають з’являтися твори шкільної музичної творчості напів духовного напів світського характеру — псалми і кантати, а з перших років XVIII ст. друковані ноти. В світській музиці тих часів особливого розвитку набуває репертуар історичних дум, автори і виконавці яких — кобзарі-бандуристи були неодмінним елементом київського духовно-музичного життя. Отже наприкінці XVII ст.- на початку XVIII ст. Київ становив осередок розвинутого й інтенсивного культурного життя, центрами якого передусім були Академія та Лавра з її друкарнею.

/>

Комментарии запрещены.