Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Свободолюбиві прагнення інтелігенції Києва

Свободолюбиві  прагнення інтелігенції Києва

"Відлига" розбуркала свободолюбиві прагнення інтелігенції Києва, яка сприйняла усунення М.С. Хрущова 14 жовтня 1964 як відкриття нових можливостей для вільного самовисловлення. У самвидаві почала поширюватися непівцензурна публіцистика та художня література, яка з середини 60-х pp. ставала все більш політизованою. У відповідь на це в серпні — вересні 1965 у Києві та інших містах заарештовано 24 чоловіки з звинуваченням в "антирадянській діяльності". Проти таких дій 4 вересня 1965 у кінотеатрі "Україна", під час прем’єри фільму С. Параджанова "Тіні забутих предків", відбулася акція протесту, в якій взяли участь В. Чорновіл, В. Стус, І. Драч та ін. 27 травня 1967 біля будинку ЦК КПУ відбулася демонстрація протесту з приводу арешту учасників Шевченківського вечора, в березні 1968 лист протесту проти політичних репресій до ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та Президії Верховної Ради СРСР у Києві підписали 139 чоловік.

Громадською реакцією на розгортання політичних репресій на теренах Радянського Союзу став початок виходу в самвидаві інформаційного бюлетня "Хроника текущих событий" в квітні 1968, в якому наводилася правдива інформація про політичні репресії й інші утиски громадянських, конституційно визнаних в СРСР прав і свобод. У ньому висвітлювались і події н Україні. В 1970 з’явився "Український вісник" (редактор В.М. Чорновіл), близький за духом до загальносоюзної "Хроники…", але спрямований на викриття правопорушень на теренах саме України. В Києві почало утворюватися щось на зразок підпільної структури, з якою влада розгорнула непримиренну боротьбу.

28 травня 1969 у Москві утворено "Ініціативну групу захисту прав людини в СРСР", до складу якої від Києва ввійшов Л, Плющ. Свою участь у діяльності цієї групи підтвердив В. Чорновіл та деякі інші українські правозахисники. В 1970 А.Д. Сахаров організував Комітет захисту громадянських прав, більшість членів якого незабаром були ув’язнені, як і видавці "Хроники текущих событий", масові арешти яких у Москві та Києві відбулися в січні 1972. На початку 1972 у Києві та інших містах заарештовано провідних діячів української націонал-демократи — 1. Дзюбу, І. Калинець, Л. Плюща, 1. Світличного, Н. Світличну, Є. Сверстюка, О. Сергієнка, В. Стуса, В. Чорновола та ін. Попри це в березні 1972 під редагуванням В. Лісового і Є. Пронюка (заарештованих у липні того ж року) у самвидаві з’явився шостий номер "Українського вісника".

/>

Комментарии запрещены.