Історична місцевість на південній околиці Києва і колишнє село. Відома потужнім городищем скіфського часу. В районі X. і розташованої неподалік Ходосівки і нині можна побачити залишки могутніх валів і ровів, вік яких перевищує дві з половиною тисячі років. Споруджено ці укріплення на початку скіфського періоду, коли провідною політичною силою на півдні Східної Європи були скіфи – кочові племена іранської мовної групи, що створили в степах Північного Причорномор’я потужну воєнізовану державу. В сферу її політичного і культурного впливу потрапили і праслов’яни .Лісостепової України, зокрема ті, що мешкали в районі сучасного Києва. Тиск кочовиків з причорноморських степів (кімерійців, потім скіфів) змушував праслов’ян Лісостепової України будувати великі укріплені городища, де у разі нападу степовиків могли переховуватися мешканці багатьох сіл (з худобою). На території Києва найбільшим з них було Хотівське городище. Поблизу розташовувалися численні поселення і пов’язані з ними курганні і ґрунтові могильники. Хотівське городище охоплює площу близько 31 га, розташоване на півдні Києва між Феофанією і X. на високому плато над долиною р. Віта, між двома глибокими ярами, що виходять до її заплави. З напільної сторони воно було захищене потужним валом з частоколом і ровом, мало три в’їзди, перед якими зафіксовано земляні насипи – очевидно, фундаменти дерев’яних веж. У західній частині Хотівського городища розкопано житлові будинки. Вони мали каркасно-стовпову конструкцію і були обмазані глиною. Зустрічаються також землянки площею до 24 м2. Будинки розміщалися вздовж валів, а центральна частина городища залишалася незаселеною. Ця територія призначалася для жителів навколишніх сіл і їхньої худоби, що переховувалися тут під час ворожих нападів (див. Підгірці). На поселенні знайдено різноманітні залізні (ножі, наконечники стріл і т.п.), кістяні і кам’яні знаряддя праці, кістки домашніх і диких тварин. Кераміка зроблена вручну, лощена, без орнаментації. Разом з нею зустрічаються фрагменти античного червонолакового парадного посуду VI-IV ст. до н.е., а також уламки амфор, у яких з міст Північного Причорномор’я, насамперед Ольвії, надходили вино й олія.
Хотівське городище було північною частиною великого укріпленого району скіфських часів сучасної південної околиці Києва. Безпосередньо поблизу нього, перетинаючи плато між струмком Віта й однойменною річкою з півночі на південь, між селами Чабани і Круглик, тягнуться залишки валу того часу до великого Ходосівського городища. На його території, південніше заплави р. Віти, також виявлено залишки жител з речами і керамікою, подібними до хотівських матеріалів. Очевидно, лінія укріплень проходила далі на схід до Дніпра, де фрагментарно простежується вал. Ці укріплення прикривали підступи до відомого ще в давньоруський час Вітачевського броду, що вів на лівий берег Дніпра.