Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Фортеця Акерман у Білгороді-Дністровському

Фортеця Акерман у Білгороді-ДністровськомуУ місті Білгороді-Дністровському прекрасно збереглася середньовічна Акерманська фортеця. Навіть тепер старовинна твердиня вражає потужністю, неприступністю і живописним місцем розташування. З північного боку до неї підступають води Дністровського лиману. Фортеця має форму неправильного багатокутника.

Площа її — 9 гектарів, загальна довжина зовнішніх стін близько 2 кілометрів. Це одне з найбільших оборонних укріплень України.

Ширина стін — від 1,5 до 5 метрів, висота веж — до 5 метрів. Деякі стіни посилені потужними контрфорсами (вертикальними виступами, що звужуються догори).

Збереглося 26 веж, різних за призначенням (спочатку веж було 34). Матеріалом для будівництва послужив місцевий камінь — вапняк. Усередині фортеці стоїть цитадель — найукріпленіша частина твердині, її ще називають Генуезьким замком, де жив комендант, розміщувався військовий штаб, а під час облоги ховалися всі представники влади. Тут же зберігали міську скарбницю.

Усередині фортеці виокремлюють чотири двори, кожен з яких має назву: Цивільний, Гарнізонний, Карантинний (Господарський) і Цитадель. Перший призначався для прихистку людей, що мешкали за межами фортеці, від ворожої навали.

Гарнізонний двір слугував для шикування військ, тут стояли казарми, стайні і склади зброї. На Карантинному дворі розміщувалися господарські будівлі.

Місцевість, де нині розташовується Білгород-Дністровський, з давніх часів приваблювала різних завойовників. В епоху Середньовіччя тут проходив важливий торговельний шлях, що вів із слов’янських земель на південь Європи.

Господарі цих земель і містечок змінювалися неодноразово. Саме тому виникла необхідність побудувати тут фортецю — для захисту міста і контролю над торговельним шляхом. Почали її зводити в XIV столітті генуезці, але правили вони в місті недовго, тому багато зробити не встигли — найімовірніше, заклали тільки фундамент.

Через декілька десятиліть місто увійшло до складу Молдовського князівства, саме тоді і було виконано основну роботу з будівництва фортеці. Зводили її під невсипущим контролем молдовських господарів слов’янські майстри — українці і росіяни (слов’яни населяли місто з тих часів, коли воно входило до складу Київської Русі). Зберігся «автограф» будівельника Акерманської фортеці на одній з веж. Напис свідчить, що серед майстрів був Федорко, що будував фортецю «при благочестивому господарі Стефані».

Виявлено ще декілька кириличних написів на стінах, крім того, архітектурні особливості фортеці та її планування помітно тяжіють до традицій давньоруської архітектури. Молдовське князівство в XIV — XVI століттях було великою незалежною державою.

Його правителі невпинно піклувалися про кордони держави і створили цілу систему укріплень, що прикривали шляхи углиб країни. Сучавська, Німецька, Хотинська, Хмелевська і Щецинська фортеці захищали князівство з різних напрямів. Білгородська твердиня обороняла його з південного сходу.

У XV столітті Молдова потрапила під владу Османської імперії. Білго-род, або Четатя-Альба, як його називали, захопили турки і назвали місто по-своєму — Акерман, що в перекладі означає «біла фортеця».

Почався тривалий період турецького панування. Нові власники зруйнували християнський храм на території фортеці і побудували мечеть.

Мінарет цієї мечеті зберігся на Цивільному дворі фортеці. Акерманська твердиня ще довго виконувала своє пряме призначення — була важливим форпостом Османської імперії. Але витримати облогу захисникам не завжди вдавалося.

Під час російсько-турецьких воєн кінця XVIII століття російські війська двічі захоплювали фортецю, проте за угодами повертали її Туреччині. Коли на початку XIX століття місто увійшло до складу Російської імперії (після чергової війни і підписання Бухарестського миру), укріплення поступово втратило оборонне значення. Довгий час воно перебувало під загрозою повного руйнування, бо влада дозволила місцевим мешканцям розбирати фортецю на будматеріали.

Саме тому не збереглися її внутрішні будівлі. Проте міцні зовнішні стіни розібрати не вдалося — добувати вапняк з кар’єру виявилося набагато легше. Тільки 1896 року фортецю оголосили історико-архітектурною пам’яткою.

З 1944 року ці території стали частиною СРСР. Тоді ж місто в гирлі Дністра дістало свою колишню назву — Білгород, з визначенням Дністровський. Цю н зву воно має і сьогодні.

Акерманська фортеця вже багато років відкрита для відвідування туристами, це фактично музейний комплекс просто неба. На території і фортеці можна побачити різноманітні археологічні знахідки з Акермана.

Комментарии запрещены.