«Дюльбер» – прекрасний білокам’яний палац, побудований 1897 року на Південному березі Криму. Він зведений у мавританському стилі і прикрашений різного розміру сріблястими куполами. Палац нагадує архітектурні пам’ятки арабського Сходу – Єгипту і Сирії. Назва споруди – «Дюльбер» – у перекладі з татарської означає «прекрасний».
Такий дивний подарунок зробив собі великий князь Петро Миколайович Романов, дядько імператора Миколи II. Автором проекту палацу був ялтинський архітектор М. П. Краснов (згодом він створив багато палаців Романових і навіть став головним архітектором царського двору). На початку XX століття писали, що стиль декоративних елементів палацу можна назвати «арабським» або «сарацинським», проте житлові приміщення повністю відповідали всім вимогам європейського комфорту.
Нині інтер’єри палацу недоступні для огляду, оскільки тут розмістився санаторій, що належить Управлінню справами Верховної Ради України. Будівля палацу асиметрична в плані, має складне об’ємно-просторове рішення.
Складається з кількох дво-, три – і чотириповерхових корпусів. Вінчають споруду чотири декоративні куполи сріблястого кольору. Фасади оформлені з використанням елементів іранської архітектури: на сніжно-білих стінах виділяються різьблені кам’яні вставки зі смугами синього кольору.
Головний портал обличкований керамічною плиткою. Палац оточує невеликий (близько 6 гектарів) парк, де сусідами місцевих, кримських рослин є екзотичні дерева і кущі (пальми, юки, олеандри, кедри). Парк має ландшафтний стиль з елементами італійських садів регулярного планування.
Тут збереглося декілька старовинних скульптур і фонтанів. Круглий басейн перед центральним входом встановили вже в радянські роки. Погуляти парком можна тільки у складі організованої екскурсійної групи.
В історії палацу є драматичні моменти, пов’язані з кривавою епохою Громадянської війни. Тоді, в 1917- 1918 роках, «Дюльберу» довелося стати оборонною спорудою. Саме сюди більшовики привезли Романових, що залишилися в Криму, включаючи імператрицю-вдову Марію Федорівну, мати Миколи II. їх майже півроку тримали під домашнім арештом солдати Севастопольської ради депутатів, що чекали вказівок зі столиці.
Вони захищали палац від представників Ялтинської ради, які наполягали на негайному розстрілі всіх Романових. З приходом на півострів німецьких військ численні родичі імператора отримали свободу.
Але 1919 року, рятуючись від нового вторгнення більшовиків, вони залишили батьківщину і більше ніколи до Росії не поверталися. Над парадним входом у палац «Дюльбер» арабською в’яззю написаний рядок із Корану: «Нехай благословить Аллах того, хто входить».
Після Жовтневої революції в палаці розташувався пансіонат для політробітників і колишніх політкаторжан «Червоний прапор». Підчас Великої Вітчизняної війни будівля серйозно постраждала, але потім її відбудували, щоб відкрити в ній санаторій.