Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Садиба у Василівці

Садиба у ВасилівціНевелике місто Василівка з часів освоєння Дикого Поля зберегло будівлі багатої садиби поміщика Василя Степановича Попова, засновника міста. З 1993 року вони мають статус історико-архітектурного заповідника. Музей-заповідник складається з двох частин: історичного й архітектурного комплексів. Історичний — це господарські будівлі й садибний будинок Попова, що збереглися з часів створення маєтку.

Вони цікаві як зразок поміщицької садиби кінця XVIII століття. Архітектурним комплексом музею є будівлі, зведені нащадками Попова пізніше, в XIX столітті. Вони оголошені пам’ятками архітектури і мають величезну культурну цінність.

Найяскравішою і найцікавішою спорудою садиби був головний палац, що за стилем нагадував Воронцовський на Південному березі Криму. На жаль, він не зберігся — зруйнований на початку XX століття.

Зате вціліли прекрасний Мисливський будиночок — замок у мініатюрі — й ефектна вежа з оглядовим майданчиком. В одному з трьох флігелів палацу розміщуються музей садиби і районний краєзнавчий музей.

Зберігся й оригінальний манеж-стайня, дуже схожий на Московський Кремль. Автором проекту палацу був О. Н. Агеєнко, міський архітектор Мелітополя в 1888- 1889 роках. Імена інших зодчих, що створили комплекс, невідомі.

Будівельний матеріал для садиби виробляли на місці: у Василівці працювало три цегельних заводи. В давнину на території сучасної Василівки розташовувалися кочові угіддя половців, потім татар.

Перше поселення на цих землях, що мали сувору назву Дике Поле, з’явилося в 1740-х роках. Його заснували кріпаки-втікачі й дезертири. Наприкінці XVIII століття імператриця Катерина II подарувала величезний земельний наділ своєму секретареві Василю Попову за старанну службу.

Він переселив сюди частину своїх кріпаків з інших маєтків. Маєток давав чималий прибуток, оскільки розташовувався на території, яку називали Великим Лугом. Це були не лише заливні луки, але й ліси з безліччю живності, та річки, що кишіли рибою.

Нині більша частина Лугу затоплена водами Каховського водосховища. Нащадки Попова піклувалися про садибу, а його онук, теж Василь, зробив маєток місцем відпочинку російської еліти.

Сюди приїжджали полювати вельможні пани з Петербурга і Москви. Наприкінці XIX століття Юрій Попов, що успадкував маєток у Василівці, перетворив його на своєрідний культурний центр — у маєтку була зібрана величезна колекція творів мистецтв, багата бібліотека. У палаці були навіть етнографічні експозиції — колекції предметів побуту народів різних країн з механічними ляльками-манекенами.

Палац оточував розкішний парк з безліччю екзотичних рослин. Настав 1917 рік — революція, потім Громадянська війна. Попови емігрували, частину майна вони забрали, але все, що не встигли вивезти, було розграбовано.

Багато що просто знищили, зокрема предмети, що не становили цінності для представників класу-переможця, — книги, картини, скульптури. Палац поступово розібрали на будматеріали, а парк вирубали на дрова.

На території садиби з’явилися нові господарі — школа-інтернат і гуртожиток.

Комментарии запрещены.