Київ - столиця незалежної України
  • 17.03.2015
    Грузовые перевозки по Украине

    Для развития любой экономики страны, как и мира в целом, все более актуальным становится вопрос перемещения грузов. Организация и процесс доставки груза в пункт назначения, называется перевозкой грузов, или грузоперевозки. Важным...
    [Читать далее]

  • 01.07.2014
    Как забронировать гостиницу в Киеве?

    Если путешествуя по миру, вы решили отдать свое предпочтение Киеву, то вам нужно определиться в какой гостинице вы остановитесь, для этого воспользуйтесь бронированием гостиницы. Бронирование гостиниц сэкономит ваше время,...
    [Читать далее]

  • 13.04.2014
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Лівадіиськлй палац

Лівадіиськлй палацУ Криму добре зберігся палац, побудований на початку XX століття для останнього російського імператора Миколи II як його літня резиденція. Білокам’яна будівля, зведена в стилі раннього італійського ренесансу, є не лише яскравою архітектурною пам’яткою, але і популярним екскурсійним об’єктом. У Лівадійському палаці створено музей, присвячений життю і відпочинку в Лівадії сім’ї Романових. Експозиції містять їхні фотокартки, речі, предмети побуту тієї епохи й історичні документи.

З первісного облаштування кімнат палацу мало що збереглося, але в деяких залах уціліло оздоблення: ліпнина, паркет, каміни, декоративне оформлення стін. Під час екскурсії відвідувачам показують парадні зали, де відбувалися урочисті прийоми і звані обіди. Відкриті для доступу і кімнати членів царської сім’ї – робочий кабінет імператора, будуар його дружини Олександри Федорівни, більярдна, класні кімнати великих князівен і цесаревича та інші приміщення.

Палац, що дістав назву Білий, або Великий, звели в Лівадії 1911 року. Ідея створення резиденції саме в такому стилі виникла в імператора після поїздки до Італії та огляду палаців монархів Савойської династії. Проект замовили талановитому ялтинському архітекторові М. П. Краснову.

Він і керував будівництвом. Перед ним стояло непросте завдання, і На місці старого Великого палацу (він дуже занепав, тому його розібрали), на нерівній місцевості треба було звести нову царську резиденцію так, щоб вона органічно вписалася у великий парк.

Краснов упорався із завданням в рекордні терміни – на створення такої грандіозної і вишуканої споруди йому знадобилося лише півтора року. Матеріалом для будівництва палацу послужив місцевий кримський вапняк – інкерманський камінь. Щоб він не руйнувався і не темнішав під дією палючого сонця, вологого морського повітря, дощу і вітру, стіни обробили особливим хімічним розчином – флюатом Кесслера.

Завдяки цьому стіни і до сьогодні зберегли білосніжний колір. Парадний вхід у палац розташований з північного боку.

Три напівциркульні арки спираються на спарені колони пишного коринфського ордера. У глибині портика – арковий портал, увінчаний гербом Романових. Доповнюють картину мармурові фігури левів, різьблені лави та яшмові вази в нішах.

В архітектурний ансамбль, окрім Великого палацу, входять Поштовий корпус і палац міністра двору графа В. Б. Фредерикса, споруджені одночасно з палацом. Із західного боку до палацу прилягає Хрестовоздвиженська церква, побудована значно раніше за палац, у 1860-х роках (архітектор І. А. Монигетті), вона вдало вписалася в архітектурний комплекс. Це була домашня церква Романових, сьогодні тут знову відбуваються богослужіння.

Цікавинка палацового комплексу – внутрішні дворики, Італійський і Арабський. Італійський дворик оточує аркада з рядом струнких колон тосканського ордера. Посередині дворика – кругла чаша з фонтаном, раніше на цьому місці був колодязь в античному стилі.

Органічно вписуються у зовнішній вигляд дворика різьблені мармурові дивани. На відміну від Італійського, Арабський дворик не призначався для відпочинку і прогулянок. Він задуманий як «світловий колодязь», для проникнення в кімнати денного світла.

Але оздоблений він теж оригінально – кольоровими майоліковими плитами зі східним орнаментом. Імператор і члени його сім’ї, судячи із щоденникових записів і листів, дуже любили свій кримський маєток. Вони жили в ньому влітку, приїжджаючи на відпочинок.

Глава держави і тут не припиняв працювати: приймав міністрів з доповідями, підписував документи. Востаннє царська родина відвідала Лівадію навесні 1914 року, а влітку почалася Перша світова війна. Через три роки, революційного 1917 року, Микола II, зрікшись престолу, І просив у Тимчасового уряду дозволу оселитися в Лівадії як приватна особа, але О. Ф. Керенський відмовив колишньому імператору.

Окрема експозиція сучасного музею присвячена Ялтинській конференції глав урядів СРСР, США і Великобританії, що відбулася в Лівадій-ькому палаці в лютому 1945 року. Це одна із зустрічей лідерів країн-переможниць, присвячених встановленню повоєнного світового ладу.

Оточує Лівадійський палац старовинний парк, закладений ще 1835 року. Це найбільший парк у Криму. Він відрізняється вдалим об’ємно-просторовим рішенням: тут чимало великих терас, просторих, з широким оглядом, і оглядових майданчиків.

Парк закладався на основі природного південнобережного лісу, тому тут так багато ялівця, сосни, дуба, бука, тиса. Чимало й екзотичних порід, що прекрасно прижилися в м’якому південнобережному кліматі: пальма, магнолія, кипарис, гліцинія.

Читайте так же:

    Комментарии запрещены.