Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Бахчисарайський палац

Бахчисарайський палацБахчисарайський Ханський палац — яскрава пам’ятка історії і культури кримськотатарського народу. Він був резиденцією кримських ханів династії Гіреїв (Гераїв) з XVI до XVIII століття. Архітектурний комплекс входить до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника. У приміщеннях палацу розмістилися музейні експозиції.

Тут зібрано одяг, посуд, меблі, прикраси, відтворено інтер’єри ханської резиденції. Ансамбль Ханського палацу складається з Головного корпусу, де жив хан, Великої і Малої мечеті, двоповерхової в’їзної брами, гаремного корпусу, лазні, Соколиної вежі і великого цвинтаря. Невисокі будівлі з черепичними дахами мають не пишні архітектурні деталі, а особливо витончене оздоблення.

У внутрішніх двориках багато квітників і фонтанів, що цілком відповідає задуму давніх правителів, які назвали це місце Бахчисарай — «палац-сад». Ханський палац був політичним і культурним центром Кримського ханства. Нині відкритий для відвідування зал Дивану (дорадчого органу влади), місце, де засідали хан і його радники. Доступні для огляду житлові покої кримських ханів і гаремний корпус, де жили їхні дружини і наложниці.

Поряд з останнім розташовується Соколина вежа, найвища споруда з палацових будівель, що слугувала дозорним пунктом. Палацовий комплекс у Бахчисараї почали будувати в XVI столітті, але з тих часів мало що збереглося.

Переважно сучасний вигляд палацу сформувався до 1750-х років. Найстаріша споруда, що збереглася в палаці, — це портал Алевіза. Він датований 1503 роком і названий за ім’ям італійського архітектора, що створив Демир-Капу («залізні двері») — вигадливо прикрашений вхід з Посольського садка до Фонтанного дворика.

Орнамент, виконаний Алевізом, характерний для італійського мистецтва епохи Відродження. У Фонтанному дворику привертають увагу два фонтани.

Яскравіший і помітніший — Золотий фонтан, призначений для ритуальних обмивань. Його звели 1733 року і прикрасили різьбленим рослинним орнаментом і позолоченими написами. Але більш відомим став прославлений О. С. Пушкіним скромний Фонтан сліз, або Сельсебіль.

За однією з версій, спочатку він стояв біля стін дюрбе (усипальні) Діляри-Бікеч, улюбленої дружини хана Крим Тірея; фонтан на згадку про неї спорудив іранський майстер Омер 1764 року. Наприкінці XVIII століття фонтан перенесли у Фонтанний дворик (оскільки джерело, що живило його біля дюрбе, вичерпалося).

На згадку про пушкінську поему на одній з чаш фонтана завжди лежать дві троянди, а поруч встановлено бюст поета. Чудові за виконанням приміщення Головного корпусу палацу — Літня альтанка і Золотий кабінет.

У центрі альтанки встановлено мармуровий фонтан з басейном, а широкі вікна засклені кольоровим склом. На другому поверсі над нею розташовується Золотий кабінет — ханська вітальня з різьбленою дерев’яною стелею і ліпниною на стінах.

Найбільша і найгарніша будівля палацового комплексу — Велика мечеть (Хан-Джамі). Головний вхід з боку річки Чурук-Су призначався для мешканців міста, які мали право відвідувати Ханську мечеть. В архітектурі будівлі помітні риси османського мистецтва.

Над чотири схильним черепичним дахом височіють два стрункі мінарети, з яких п’ять разів на день служителі мечеті муедзини закликали мусульман здійснювати намаз. Усередині мечеті — жодних прикрас, тільки у південній стіні є вікна з кольоровим склом, що наповнюють приміщення неяскравим світлом. На стінах з трьох боків — хори (балкони), підтримувані колонами, з них ведуть униз двоє гвинтових сходів.

У глибині другого поверху облаштована багато оздоблена фаянсовими плитками і розписом ханська ложа з окремим входом з двору. Поряд із мечеттю розташувався ханський цвинтар.

Тут поховані члени династії Гіреїв і наближені ханів. Чоловічі поховання прикрашені навершям у формі чалми, жіночі — подобою феса (плоскої шапочки).

На багатьох надгробках каліграфічно виконані орнаменти та арабською в’яззю вирізьблено пишні епітафії. Вони мали не лише декоративний, але й глибокий символічний зміст.

Тексти епітафій є справжніми зразками кримськотатарської поезії: поети оспівують подвиги загиблих воїнів або красу померлих жінок, говорять про марноту земного світу. На цвинтарі збереглися два восьмигранні купольні мавзолеї, або дюрбе, один із них створено в XVI, інший — у XVII столітті.

Комментарии запрещены.