Київ - столиця незалежної України
  • 17.03.2015
    Грузовые перевозки по Украине

    Для развития любой экономики страны, как и мира в целом, все более актуальным становится вопрос перемещения грузов. Организация и процесс доставки груза в пункт назначения, называется перевозкой грузов, или грузоперевозки. Важным...
    [Читать далее]

  • 01.07.2014
    Как забронировать гостиницу в Киеве?

    Если путешествуя по миру, вы решили отдать свое предпочтение Киеву, то вам нужно определиться в какой гостинице вы остановитесь, для этого воспользуйтесь бронированием гостиницы. Бронирование гостиниц сэкономит ваше время,...
    [Читать далее]

  • 13.04.2014
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Політична боротьба

Політична  боротьба

Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської райради, а потім і райвиконкому того ж району І. Салій. Але в 1993 Л.М. Кравчук призначив замість нього на цю посаду тодішнього голову Печорської райради, райвиконкому та представника Президента України в Печорському районі Л.Г. Косаківського. На перших прямих міських виборах у липні 1994 він був обраний головою Київської міської ради, подолавши кандидата на цю посаду від "Руху" В. Чорняка. Між тим рухівські і близіжі до них кандидати на цих виборах отримали в Київраді більшість. Це, як і низка інших обставин, призвело до жорсткої суперечки між більшістю депутатів Київради та Л.Г. Косаківським, який сприяв посиленню недовіри з боку киян до обох конфліктуючих сторін. До того ж невдовзі він увійшов у конфлікт і з Президентом. Останній у липні 1996 усунув його з посади голови міськдержадміністрації, призначивши замість нього О.О. Омельченка, який дійшов згоди з більшою частиною депутатів Київради.

В місті склалося свого роду двовладдя. Два мери (один обраний як голова Київради, інший призначений Президентом голова міськдержадміністрації) спиралися на дві частини депутатського корпусу Київради. Ситуація ускладнювалася тим, що згідно з Конституцією України 1996 міські ради є органами місцевого самоврядування з своїми виконкомами, тоді як Київська і Севастопольська міські державні адміністрації були прирівнені до обласних і їх голови призначалися Президентом України. Цю суперечність мав би розв’язати закон "Про столицю України", але прийнято його тільки в січні 1999. Єдиним виходом залишалися дострокові вибори. В травні 1998 О.О. Омельченка обрали головою Київради, а ЗО травня 1999 і міським головою.

Того ж року Л.Д. Кучму було обрано на другий п’ятирічний президентський термін, який позначився дальшим посиленням корупції у владних структурах держави та напруженням у суспільстві. Протидію існуючій владі очолила опозиція на чолі з В.А. Ющенком – народним депутатом України, лідером блоку "Наша Україна", кандидатом у Президенти країни. Вийшовши у другий тур президентських виборів, він мав своїм конкурентом провладного кандидата, прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича.

/>

Читайте так же:

    Комментарии запрещены.